Гуссаковський Аполлон Селіверстович

Аполлóн Селівéрстович Гуссакóвський (1841, Охтирка— 25 лютого (9 березня) 1875, Санкт-Петербург)[1]— український композитор, піаніст, хімік за освітою.

Біографія

Народився у 1841 році в Охтирці (тепер Сумська область, Україна). Коли переїхав до Петербурга - невідомо, але у 1856—1857 роках навчався У Другій петербурзькій гімназії.

Родина Гуссаковських: батько, відставний майор, учасник війни 1812 року, Селіверст; мати N. N. і сини - Аполлон і Леонід. Бабуся проживала у с. Стара Іванівка Охтирського повіту. З дитинства у Аполлона виявився композиторський талант, батьки подбали про освіту сина і з 1857 року він навчався музиці у Милія Балакірєва.[1]Балакірєв ввів його у «Могутню купку» і познайомив із Цезарем Кюї, Володимиром і Дмитром Стасовими, Миколою Римським-Корсаковим, Модестом Мусоргським.

З Мусоргським вони зійшлися особливо і той присвятив Гуссаковському скерцо Сі-мажор та перекладення із квартету Бетховена ор.59, №3. На зібраннях гуртка виступав як піанист та композитор, хоча професійної музичної освіти не мав. Член «Могутньої купки» у 1858—1861 роках.

Навчався на факультеті природничих наук Санкт-Петербурзького університету до 1863 року, отримав ступінь кандидата наук і вступив на службу до Департаменту наділів. У 1863—1867 роках жив за кордоном, де вивчав хімію та сільське господарство. У 1868 році його зачислили бібліотекарем Петербурзького Ботанічного Саду, а з 1869 року почалась його педагогічна діяльність у Петербурзькому землеробському інституті.[2]

У жовтні 1862 року одружився на Ользі Тілічеєвій. На початку 1870-х років він — батько чотирьох доньок.

З 1961 року він зовсім перестає займатися музикою.[1]

Помер 25 лютого (9 березня) 1875 року у Санкт-Петербурзі від загострення туберкульозу.

Аполлон Селіверстович Гуссаковський
Основна інформація
Дата народження 1841(1841)
Місце народження Охтирка
Дата смерті 9 березня 1875(1875-03-09)
Місце смерті Санкт-Петербург
Громадянство Російська імперія
Професія композитор
Освіта Санкт-Петербурзький університет

Творчість

Композиторські здібності проявились ще у юнацтві. В 1850 році з’явилось його Скерцо, ор.8, до мінор (для фортепіано), в 1852 році - Скерцо ля мінор, в 1854 році — Полька ре мажор, присвячена матері (єдиний твір, виданий при житті автора). Більшість творів написана у 1857—1861 роках. Збереглося понад 50 творів, здебільше для фортепіано.[3]

Серед них: симфонічне Allegro "Да буде світло" (виконувалось у 1861 році, під управлінням Карла Шуберта, російського віолончеліста і диригента), "Симфонічна соната для оркестру", симфонії (незавершена), «Дурацьке, або комічне скрецо» для струнного квартету, уривки з музики до трагедії «Фауст» Й. Гете, вокально-інструментальна п’єса "Боярин Орша" ( за поемою Михайла Лермонтова), кілька фортепіанних скерцо, дві частини фортепіанної сонати, романси та інші твори.[2]

Зібрання нотних рукописів та листи до М. Балакірєва зберігає Російська національна бібліотека (колишня - Державна ордена Трудового Червоного Прапора публічна бібліотека імені М. Є. Салтикова-Щедріна) у Санкт-Петербурзі[4].

Видати невелику збірку фортепіанних творів Гуссаковського вдалося через сто років після його смерті завдяки зусиллям українського композитора М. Б. Степаненка.[1]

Примітки
  1. Драч І. С. Талант з Охтирки // Педагогічна Сумщина. — 1994. — № 1. — С.10—11.
  2. Гозенпуд А. Погибший талант (А. С. Гуссаковский) // Советская музыка. — 1951. — С. 76—83.
  3. Лысич Л. Аполлон Гуссаковский // Музыкальная жизнь. — 1973. — №3. — С. 15—16.
  4. Охтирський міський портал

Посилання

Література
  • Грохотов С. 150 лет со дня рождения Аполлона Селиверстовича Гуссаковского (1841—1875) // Ежегодник памятных музыкальных дат и событий -1991. — М.: Музыка, 1990. — С. 164—165.
  • Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 836. — ISBN 5-88500-042-5.
  • Українці Санкт-Петербурга, Петрограда, Ленінграда... / За ред. професора В. Сергійчука. — Вишгород: ПП Сергійчук М. І., 2013. — С. 189—190. — ISBN 978-966-2911-56-5.
  • Музыкальный энциклопедический словарь / гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С.157. — ISBN 5-85270-033-9.
  • Музыкальная энциклопедия : в 6 т. / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). — Т. 2 (1974): Гондольера — Корсов. — 960 с. с илл. — С.119.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.