Друга Санкт-Петербурзька гімназія

5 листопада 1804 року — прийнято Статут про навчальні заклади, один із найважливіших законодавчих актів із початку царювання імператора Олександра I.

7 вересня 1805 року — заснування Санкт-Петербурзької губернської гімназії на розі вулиці Велика Міщанська й провулка Демідова; 9 вересня 1805 року в гімназії розпочалися перші заняття.

1822 року — перейменування гімназії на Вище училище. Навчальний заклад отримав значні переваги: атестат прирівнювався до університетського, викладачі мали вищі ранги, випускників із відзнакою переводили до XIV класу.

8 грудня 1828 року — затверджено новий статут про гімназії, повітові училища, які перебували під відомством Університетів. Згідно нового Статуту гімназія продовжує своє існування до 1864 року.

1830 року — перейменування Вищого училища в Другу гімназію.

11 червня 1883 року — церемонія закладання гімназійної церкви, а 24 листопада відбулось урочисте освячення храму збудованого на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Храм був знищений під час радянського режиму.

7 вересня 1905 року — до 100-річного ювілею Гімназії було присвоєно ім'я імператора Олександра I.

1917 року — після перейменування Санкт-Петербурга в Петроград освітній заклад отримав назву Петроградська друга гімназія.

1918 року — Друга гімназія перейменована в 1-у єдину трудову школу Казанського району.

1920 року — 1-а єдина трудова школа Казанського району отримала назву 17-а радянська єдина трудова школа. У школі започатковано навчання для дівчат.

1923 року — 17-у радянську єдину трудову школу перейменували в 37-у радянську єдину трудову школу.

1933 року — 37-а радянська єдина трудова школа отримала статус Першої зразкової школи Жовтневого району.

1941—1945 роки — у будівлі школи розмістили шпиталь і учні були переведені до школи № 239. Після закінчення Німецько-радянської війни педагогічний колектив повернувся на вулицю Плеханова, згодом школа отримала нову назву: 232-а середня чоловіча школа Жовтневого району.

1 вересня 1962 року — за рішенням виконавчого комітету Жовтневого району школу перейменували в Середню школу № 232 з поглибленим вивченням англійської мови.

23 лютого 1978 року — розпочав роботу Шкільний музей бойової слави 24-ї Самаро-Ульяновської Залізної дивізії. З 1991 року — Меморіальний музей історії гімназії.

1 вересня 1990 року — середня школа була перейменована в Школу-гімназію № 232 Жовтневого району Ленінграда.

1 лютого 1991 року — гімназії повернули історичну назву «Друга Санкт-Петербурзька Гімназія».

5 вересня 2005 року — відбулися перші гімназійні Олімпійські ігри.

6 вересня 2005 року — до 200-річного ювілею на головних сходах освітнього закладу встановлено погруддя імператора Олександра I, засновника гімназії.

2008 року — відкрито другий корпус гімназії за адресою: вул. Казанська, 48.

• Постельс Олександр Пилипович (1837—1856)
• Тихомандрицький Олександр Микитович (1860—1865(?))[2]
• Скворцов Костянтин Опанасович (1868— ?)
• Смирнов Капітон Іванович (1874—1898)[3]
• Давіденков Олексій Іванович (1898—1906)

• Александров Олександр Дмитрович (1918—1924)

• Савранський Тимофій Григорович (1933— 1935)

• Меняєв Михайло Григорович (1947—1951)

• Бойцова Антоніна Іванівна (1962—1965)
• Заварина Неллі Володимирівна (1965—1973)
• Мардер Людмила Маратовна (1987—дотепер)

У Санкт-Петербурзькій губернській гімназії викладали Федір Федорович Гедике й Федір Іванович Міддендорф. Після перейменування гімназії у Вище училище у ній викладав російський історик і педагог Трофим Осипович Рогов. У Другій гімназії серед викладачів математичних наук були Федір Яковлевич Капустін (російський фізик), Федір Федорович Євальд (засновник реальної освіти), Петро Миколайович Гензель (син Миколи Гензеля, актора Імператорських театрів).

Також у Гімназії викладали: художник Олексій Авакумович Наумов (викладач живопису), філософ Миколай Миколайович Страхов (викладач природничої історії, публіцист, літературний критик, член-кореспондент Петербургской академии наук Російської імперії), фізик Михайло Петрович Авенаріус (член-кореспондент Петербурзької АН з 1876 року, метеоролог, кліматолог), Авенаріус Микола Петрович (інспектор класів Варшавського Олександро-Маріїнського інституту, дійсний статський радник), викладач фізики й космографії Іван Васильович Глінка (син російського державного діяча, таємного радника Василя Матвійовича й брат художника Якова Глінки), Василь Корабльов (вчений філолог, історик літератури) та інші.

Нині у Гімназії працюють 209 осіб, з них 156 осіб — педагогічні працівники. Серед педагогічного колективу вчений ступінь доктора наук мають 3 особи, вчений ступінь кандидата наук присвоєно 7 особам. Директорка гімназії — Людмила Маратовна Мардер, народний вчитель Росії.

Викладачка початкової школи Лариса Олександрівна Листова стала першим в історії вчителем, яка отримала звання Почесний громадянин Санкт-Петербурга[4].

• 1811 — Буссе Федір Іванович (педагог і математик)
• 1820 — Кристофарі Микола Антонович (володар першої ощадної книжки в Російській імперії, таємний радник)
• 1822 — Фішер Костянтин Іванович (дійсний таємний радник, сенатор, директор департаменту залізничних доріг)
• 1828 — Порошин Віктор Степанович (економіст, перекладач і педагог)
• 1832 — Бутков Володимир Петрович (дійсний таємний радник, державний секретар)
• 1835 — Ґедда Михайло Федорович (державний діяч, сенатор, таємний радник)
• 1836 — Домонтович Костянтин Іванович (сенатор, діяч епохи визволення селян, дійсний таємний радник)
• 1846 — Тернер Федір Густавович (державний діяч, член Державної ради і сенатор, дійсний таємний радник з 1898)
• 1846 — Оом Федір Адольфович (дійсний таємний радник, один із вихователів дітей Олександра II)
• 1850 — Стебут Іван Олександрович (заслужений професор, письменник і практик із сільського господарства, перекладач, суспільний діяч)
• 1854 — Маєв Микола Олександрович (письменник, журналіст; генерал-майор, учасник середньоазіатських походів.
• 1857 — Фан-дер-Фліт Петро Петрович (фізик, дійсний статський радник)
• 1861 — Коні Анатолій Федорович (юрист, громадський діяч, літератор, дійсний таємний радник, почесний академік Петербурзької АН з 1900)
• 1863 — Іностранцев Олександр Олександрович (геолог, професор Санкт-Петербургского университета, член-кореспондент Петербурзької Академії наук з 1901).
• 1864 — Поссе Костянтин Олександрович (російський математик, почесний член Петербурзької академії наук з 1916, член Санкт-Петербурзького математичного зібрання.
• 1864 — Вонлярлярський Микола Михайлович (генерал від кавалерії, тимчасовий генерал-губернатор Варшави в 1906)
• 1866 — Борґман Іван Іванович (професор, ректор Петербурзького університету)
• 1871 — Клінґенберґ Микола Михайлович (російський державний діяч, губернатор В'ятської, Владимирської та Могильовської губерній, сенатор)
• 1871 — Енґельґардт Вадим Платонович (державний діяч, член Державної ради Російської імперії)
• 1878 — Ланґе Микола Миколайович (психолог німецького походження, професор філософії Імператорського Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), засновник вищих жіночих курсів у Одесі.
• 1879 — Кудряшов Михайло Іванович (срібний медаліст; літератор, поет, перекладач, філолог)
• 1881 — Бороздін Олександр Корнілійович (російський літературознавець, масон, мемуарист)
• 1882 — Боткін Євген Сергійович (родинний лікар Миколи ІІ, син Сергія Петровича Боткіна)
• 1883 — Візель Оскар Оскарович (срібний медаліст; дипломат, дослідник Норвегії, засновник формування саамської колекції Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі)
• 1886 — Анічков Євген Васильович (історик літератури, критик, фольклорист, прозаїк)
• 1886 — Жебельов Сергій Олександрович (історик, спеціаліст у галузі античної історії, археології та епіграфіки, академік АН СРСР з 1927)
• 1887 — Лебединський Володимир Костянтинович (фізик і радіотехнік, професор, доктор технічних наук, голова російського товариства радіоінженерів з 1918)
• 1890 — Христіані Олександр Григорович (офіцер Російської імперії, герой Першої світової війни)
• 1893 — Модзалевський Борис Львович (родознавець, бібліограф, редактор, літературознавець, член-кореспондент РАН з 1918 й АН СРСР з 1925)
• 1897 — Баумґардт Карл Карлович (золотий медаліст; педагог-фізик)
• 1899 — Гірголав Семен Семенович (срібний медаліст; радянський хірург, генерал-лейтенант медичної служби)
• 1902 — Брянцев Олександр Олександрович (театральний режисер першої половини ХХ ст., фундатор і керівник першого театру для дітей та молоді)
• 1906 — Тамаркін Яків Давидович (математик, професор, віцепрезидент Американського математичного товариства в 1942—1943 рр., член Американської академії мистецтв і наук)
• 1906 — Фрідман Олександр Олександрович (золотий медаліст; математик, фізик і геофізик, творець теорії нестаціонарного Всесвіту, автор рівнянь Фрідмана)
• 1910 — Караєв Георгій Миколайович (золотий медаліст; військовий історик, генерал-майор з 1949, кандидат військових наук, доцент, письменник)
• 1917 — Пантелєєв Юрій Олександрович (радянський військово-морський діяч, адмірал, письменник, один із засновників радянського вітрильного спорту)

• 1929 — Грушке Андрій Олександрович (радянський архітектор, лауреат Сталінської премії
• 1939 — Жирмунський Олександр Вікторович (радянський і російський вчений, біолог, академік Академії наук СРСР
• 1956 — Шабалов Микола Павлович (радянський і російський педіатр, доктор медичних наук, професор)