Гюнтер Панке

Ґюнтер Панке (нім. Günther Pancke; 1 травня 1899, Гнезен17 серпня 1973, Гамбург) — один з вищих офіцерів СС, обергруппенфюрер СС, генерал поліції і військ СС.

Ґюнтер Панке
нім. Günther Pancke
Народився 1 травня 1899(1899-05-01)
Гнєзно, Великопольське воєводство, Польща
Помер 17 серпня 1973(1973-08-17) (74 роки)
Гамбург, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СС[1]
Військове звання лейтенант
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»

Життєпис

Народився в сім'ї офіцера. Вирішивши зробити військову кар'єру, в 1910-1917 роках навчався в Прусському кадетському корпусі.

Учасник Першої світової війни. Після закінчення війни вступив до лав фрайкору в Залізну дивізію, що діяла на території Прибалтики. До 1920 року служив в Західно-прусській прикордонній охороні. Після розпуску організації, її учасників не брали на роботу в армію і промисловість, тому Панке вирушив спочатку в Іспанію, а потім в Чилі і Аргентину, де до 1927 року займався фермерством.

Після повернення до Німеччини працював у технічній фізичній лабораторії в Кілі.

Кар'єра в СС

1 серпня 1930 року вступив у НСДАП (№ 282 737), а 1 червня 1931 - в СС (№ 10 110).

У 1931 році втратив роботу і почав брати активну участь у політичній діяльності. З червня 1931 був інспектором, а потім - керівником школи СС в Крайнсені.

З середини червня 1932 року було ад'ютантом 12-го штандарту СС (Ганновер), з 24 грудня - командором 50-го штандарту СС «Північний Шлезвіг» (Фленсбург), з 15 грудня 1933 року - 22-го абшніту СС (Алленштайн), з квітня 1934 року - 13-го абшніту СС (Шеттін), з 31 серпня - командир 15-го абшніту СС (Альтона).

У 1935 році вступив в сухопутні війська в чині лейтенанта, служив в розвідувальних частинах. З 25 квітня по 1 червня 1938 року був начальником штабу оберабшніту СС «Північ» (Гамбург/Альтона), після об'єднання 1 квітня 1936 року оберабшніту «Північ» і «Північний Захід» став начальником штабу оберабшніта «Північний Захід».

У вересні 1936 року з ідеологічних міркувань вийшов з протестантської церкви.

12 вересня 1938 став керівником Головного управління СС з питань раси і поселення, яке було головною установою, яка проводила расову політику як в Німеччині, так і на окупованих територіях. З початком Другої світової війни на чолі карального загону був спрямований на окуповані території Польщі. Карального загону, сформований з 2-го полку СС «Бранденбург» підрозділів «Мертва голова», діючи в зоні 8-ї армії, проводив масові розстріли мирного населення і військовополонених поляків.

З 9 липня 1940 року до 15 вересня 1943 року обіймав посаду керівника оберабшніту СС «Центр» (провінція Бранденбург).

Одночасно 6 жовтня 1942 року був призначений вищим керівником СС і поліції в Данії (Копенгаген), де взяв участь в придушенні антинацистського повстання.

Суд

Після закінчення війни був заарештований данською владою. 20 вересня 1948 року судом в Копенгагені був засуджений до 20 років в'язниці.

У 1953 році Гюнтера Панке помилували. Помер 17 серпня 1973 року в Гамбурзі.

Звання[2]

Нагороди[2]

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Примітки

Джерела

  • Залесский К.А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.