Гюрза

Загальна довжина досягає 2 м й ваги до 3 кг. Втім зазвичай дрібніше — до 160 см. Голова дуже велика, широка, морда округла, зіниці вертикальні. Верхня поверхня голови вкрита ребристою лускою, лише лусочки кінчика морди без реберець. Надочноямкових щитків немає. Навколо середини тулуба є 23—27 рядків луски. Черевних щитків — 126—181, підхвостових — 33—53 пари. Анальний щиток не розділений.

Забарвлення верхньої сторони тулуба сірувато-коричневе. Малюнок коливається у різних підвидів. Відомі екземпляри майже чорного та коричневого кольору без малюнка. У деяких підвидів уздовж тіла проходить рядок поперечно витягнутих темно-бурих смуг, а уздовж боків — дрібніші темні плями. Черево світле, у дрібних темних цятках.

Полюбляє пустельні та гірсько-степові біотопи, зокрема сухі передгір'я, схили гір, порослі чагарником, кам'янисті ущелини з невеликими струмками й джерелами, фісташкові редколісся. З'являється на околицях міст, наприклад, в районах міських звалищ, багатих щурами, у садах та парках. Зустрічається на висоті до до 2500 м над рівнем моря.

Навесні веде денний спосіб життя, а у літню спеку активність набуває змішаного характеру — стає активною вранці та ввечері, а також у сутінках й в першу половину ночі. У травні з настанням спекотних днів відбуваються переміщення гюрзи зі схилів гір униз до джерел й вологих місць. У цей же час скупчення змій розосереджуються, і кожна змія займає свою мисливську ділянку.

У жовтні спостерігається концентрація гюрзи біля місць зимівлі, у листопаді змії йдуть у зимувальні хованки. Найчастіше для зимівлі використовує глибокі тріщини й печери на крутих схилах та у скелястих каньйонах або порожнечах, промоїни у глинястих урвищах та ярах. Середня тривалість зимівлі становить 130—150 днів. Вихід із зимівлі розтягнутий з березня до середини квітня. Першими з зимівлі виходять самці, коли температура повітря прогрівається не менше ніж до 10 °C, а приблизно через тиждень після них виходять самки. Близько двох тижнів змії тримаються групами поблизу місць зимівлі.

Гюрза — дуже небезпечна отруйна змія, після її укусу домашні тварини та люди тяжко хворіють й нерідко гинуть. Отрута різко вираженого гемолітичного дії (впливає на кров і кровотворні органи). Гюрза є основним «постачальником» отрути, від неї отримують отруту для потреб фармакології й медицини.

Доросла гюрза живиться дрібними ссавцями, переважно гризунами, рідше живиться ящірками та зміями. Іноді пташенятами. Новонароджені зрідка поїдають комах.

Це яйцекладна змія. Період парування сильно розтягнутий — з квітня до початку червня. Відкладання яєць триває з кінця червня до кінця серпня. Самки відкладають від 8 до 25 яєць, але відомі й більші кладки — до 43 яєць. Інкубаційний період триває від 25 до 50 діб. Новонароджені особини мають довжину 25-28 см.

Мешкає у північно-західній Африці, островах Середземного моря, Західній, Середній та Південній Азії до північно-західної Індії.

• Macrovipera lebetina lebetina
• Macrovipera lebetina tranmediterranea
• Macrovipera lebetina obtusa
• Macrovipera lebetina turanica
• Macrovipera lebetina cernovi
• Macrovipera lebetina peilei

• Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
• Dobiey, M. & Vogel, G. 2007. Venomous Snakes of Africa/Giftschlangen Afrikas. Terralog 15, Edition Chimaira, Frankfurt am Main, 150 pp.