Гіндко

З точки зору Коліна Масіка, термін гіндко позначає все індоарійське населення округів Газара та Атток на відміну від пуштунів. При цьому термін позначає і носіїв деяких північних діалектів сірайкі[6].

Гіндко розмовляють гіндковани у Пакистані та Північній Індії[7], деякі пуштунські племена в Пакистані та народ гіндко у Афганістані. На гіндко розмовляють у провінції Хейбер-Пахтунхва (включаючи регіон Газара), Пенджабі (включаючи Атток) та пакистанській частині Кашміру.

Загальної назви для носіїв гіндко не існує, так як вони належать до різних етнічних груп, і схильні ідентифікувати себе як члени з будь-якої касти або роду. Однак члени найбільшої групи гіндко в округах Гаріпур, Абботтабад, Маншегра, Баттаґрам та Когістан іноді збирально називаються газараваламі за назвою області Газара, що включала ці округи. У Пешаварі пуштуни називають їх Пешаварі або кгарай (тобто містяни).

Діалекти гіндко на мапі західнопенджабських мов

Діалектний континуум гіндко поділяється Ethnologue на дві групи: північний гіндко (ISO 639-3: hno)[8] для діалекту газара та південний гіндко (ISO 639-3: hnd)[9] для інших. Лінгвістично північний гіндко можна охарактеризувати як проміжні між панджабі та сіракі.

Північний гіндко також відомий як газара-гіндко або каґгані[10][11].

До південного гіндко належить: пешаварі — міське різноманіття мов у місті Пешавар [12], діалект який пропагується як стандартизована літературна мова[13]. Пешаварі має широку діалектну базу[14][15], зазнав істотного вплив урду та панджабі. Близькі між собою діалекти — аванкарі, ґгебі, когат, чачгі[16][17].

• Masica C.P. The Indo-Aryan Languages. — Cambridge : Cambridge University Press, 1991. — XVI + 539 с. — ISBN 978-0-521-23420-7.
• Lewis, M. Paul; Simons, Gary F.; Fennig, Charles D., ред. (2016a). Lahnda. Ethnologue (вид. 19). (access limited).
• Lewis, M. Paul; Simons, Gary F.; Fennig, Charles D., ред. (2016b). Western Punjabi. Ethnologue (вид. 19). (access limited).
• Tariq Rahman. Language and Ethnicity in Pakistan. — Asian Survey, 1997. — Vol. 37. — 833–839 с.
• Tariq Rahman. Language and politics in Pakistan. — Oxford University Press, 1996. — ISBN 978-0-19-577692-8.
• Christopher Shackle. Siraiki: A Language Movement in Pakistan. — Modern Asian Studies, 1977. — Vol. 11. — 379–403 с.
• Shackle, Christopher (1979). Problems of classification in Pakistan Panjab. Transactions of the Philological Society 77 (1): 191–210. ISSN 0079-1636.
• Addleton, Jonathan S. (1986). The Importance of Regional Languages in Pakistan. al-Mushir 28 (2): 58–80.
• Rensch, Calvin R. (1992). The Language Environment of Hindko-Speaking People. У O'Leary, Clare F.; Rensch, Calvin R.; Hallberg, Calinda E. Hindko and Gujari. Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan. Islamabad: National Institute of Pakistan Studies, Quaid-i-Azam University and Summer Institute of Linguistics. ISBN 969-8023-13-5.
• Shackle, Christopher (1980). Hindko in Kohat and Peshawar. Bulletin of the School of Oriental and African Studies 43 (3): 482–510. ISSN 0041-977X. doi:10.1017/S0041977X00137401.
• Shackle, Christopher (2010). Lahnda. У Keith Brown (ed.). Concise Encyclopedia of Languages of the World. Elsevier. ISBN 978-0-08-087775-4.

• Мова північний гіндко на сайті Ethnologue: Hindko, Northern. A language of Pakistan (англ.)
• Мова південний гіндко на сайті Ethnologue: Hindko, Southern. A language of Pakistan (англ.)
• Calvin R. Rensch Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan: Hindko and Gujari(англ.)
• Toker, Halil (2014). A practical guide to Hindko Grammar. Trafford Publishing. ISBN 978-1-4907-2379-2.