Гірнича промисловість Пакистану

Гірнича промисловість Пакистану

Загальна характеристика

Гірнича промисловість. В країні видобувають кам. вугілля, природний газ, магнезити, сірку, кам. сіль та ін. к.к. (див. табл. 1). На межі ХХ-XXI ст. гірничовидобувна промисловість дає всього 0,5% ВНП. Найбільше значення має видобуток природного газу, на частку якого припадає 35% споживаної енергії.

Таблиця 1. — Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини в Пакистані, тис.т*

Мінеральна сировина та вироби з неї

1999

2000

2001

Арагоніт та мармур

408

582

468

Глина

1 200

1 275

1 130

Барит

20,5

21, 2

27,1

Боксити

9,2

8,7

5,9

Бентоніт

15,6

13,8

10,7

Крейда

6,5

7,7

7,7

Китайська глина

58,3

49,6

55,6

Хроміт

13,9

26,8

9,9

Вугілля

3 203

3 117

3 262

Доломіт

327

288

257

Польовий шпат

25

43

30

Вогнетривка глина

166

144

153

Сукновальна глина (фулерова земля)

19

15,3

13,4

Гіпс

284

377

624

Вапняк

9 870

9 884

9 607

Магнезит

4,9

3,6

3,0

Кам'яна сіль

1 275

1 313

1 393

Кремнезем

176

162

145

Стеатит

56,6

54,4

30,8

Сірка з нафти і газу

21,95

20,19

17,18

Суперфосфат

104

129

173

Нітрат амонію

335,9

377,4

360,4

Нітрофосфат

258,7

271,3

307,8

Цемент

10 121

9 075

9 545

Кокс

676,6

725,3

713,6

Чавунні болванки

1 140

1 132

1 384

  • Mining Annual Review 2002

Окремі галузі

Нафта і газ. Основні газопромисли пов'язані трубопроводами з великими промисловими центрами. Видобуток нафти (район Дхуліян), яку переробляють на заводі в Равалпінді, задовольняє лише 15% потреб країни, нафтопереробні заводи в Карачі працюють на імпортній нафті.

У 2003 р. італійська компанія Eni почала промисловий видобуток на газовому родовищі Бхіт, розташованому за 180 км північніше м. Карачі в районі національного парку Кіртхар. Родовище, що розробляється під управлінням Eni (частка в акціонерному капіталі — 40%), має запаси 172 млн бар. н. е. Видобуток на родовищі досяг стійкого рівня понад 40 тис. бар./добу; газ надходить на внутрішній ринок. На освоєння родовища було витрачено 236 млн дол., з яких інвестиції Eni становили 94 млн бар. Інші учасники проєкту: Kirthar Petroleum (part of Shell) — 28%, OGDCL — 20% і Premier-Kufpec Pakistan — 12% [Petroleum Economist. 2003. V.70].

У Північно-Західній Прикордонній (North-West Frontier) провінції Пакистану у 2002 р. зроблене перше газове відкриття в цьому регіоні. Запаси газу родов. Манзалай (Manzalai) оцінені в 28 млрд куб.м. Родовище містить також конденсат [Petroleum Economist. 2003. V.70]. Потенційний видобуток на нововідкритому родов. Манзалай може становити 1 млн куб.м/добу газу і 230 бар./добу конденсату. Права на родовище мають компанії: угорська MOL (10%, оператор), Pakistan Petroleum (30%), OGDC (30%), Pakistan Oilfields (25%) і Government Holdings (5%). [Інф. Petroleum Economist. 2003. V.70].

Компанія Oil and Gas Development Co. (OGDC) виконує ряд проєктів в Пакистані, зокрема, на початку XXI ст. успішними були проєкти Uch і Nandpur. Компанія в 2001 р виробила 7.57 млн бар. нафти, 263 543 млн фут.м³. природного газу, 61 032 т зрідженого нафтового газу і 14 112 т сірки. Фірма OGDCL оцінює свої запаси нафти і газу на 2002 р в 152 млн бар. нафти і 10 357 млрд фут.куб. природного газу. Імпорт природного газу. З сусідніх держав Пакистан вважається найбільшим після Туреччини споживачем іранського природного газу, тому переговори про будівництво газопроводу з Ірану в Пакистан почалися ще в 1990 р. Відповідний проєкт розроблявся за участю австралійської компанії BHP, однак внаслідок різних політичних і економічних причин здійснення проєкту неодноразово відкладалося. З підписанням угоди про експорт 18 млрд м³ природного газу з Туркменістану по газопроводу, прокладеному через територію Афганістану, у Ірану з'явився серйозний конкурент. Постачання іранського газу в Пакистан у разі згоди з урахуванням того, що на будівництво газопроводу буде як потрібний мінімум чотири роки, почнеться в 2008–2010 рр [Каспійське інформаційне агентство CNA].

За даними агентства «Фарс» постачання природного газу з Ірану в Пакистан в 2010–2020 рр. може скласти близько 10 млрд м³ в рік. Виробництво і споживання газу в Пакистані становить приблизно 20 млрд м³ в рік. Передбачається, що з скороченням внутрішнього виробництва газу і збільшенням попиту на нього, особливо в галузі електроенергетики, з 2010 р. попит на природний газ в Пакистані значно зросте.

Інші корисні копалини. У невеликій кількості добувають вугілля, кам'яну сіль (Соляний хребет), гіпс (Сибі), а також хроміти (район Хіндубаг), що йдуть переважно на експорт.

Див. також

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.