Гірничорятувальна справа

Гірничорятува́льна спра́ва (рос.горноспасательное дело, англ. mining rescue work; нім. Grubenrettungswesen n) — галузь гірничої справи, що розробляє наукові основи, техніку і здійснює комплекс організаційних заходів по боротьбі з аваріями на шахтах і рудниках. Найнебезпечніші аварії — вибухи метану, вугільного і колчеданового пилу, підземні пожежі, раптові викиди газу, вугілля і породи, гірничі удари, раптові прориви в гірничі виробки пливунів, підземних і поверхневих вод.

Гірничорятувальна служба. Початок ХХ ст. Експонати Макіївської центральної гірничорятувальної і науково-дослідної станції, заснованої у 1907 р.

Історія

Перші гірничорятувальні дружини з добровольців-гірників були створені в 1-й пол. XIX ст. на вугільних шахтах Кардіффа і Південної Валії (Велика Британія) і на шахтах Саарського басейну (Німеччина).

Перша спеціалізована гірничорятувальна станція в Україні була створена у 1907 в Макіївці (Донбас) І. І. Федоровичем. Стараннями ентузіастів гірничорятувальної справи на чолі з Д. Г. Левицьким і М. М. Черніциним було закладено основи вітчизняної гірничорятувальної науки.

У 1912 р. на Донбасі вже діяли 4 гірничорятувальних станції: Макіївська, Грушівська, Голубовська, Боково-Хрустальська. Крім того, працювало 4 групових рятувальних станцій: Маріупольська, Орлово-Оленівська, Берестово-Богодухівська, Щербинівська.[1]

В 1911 р. під керівництвом Д. Г. Левицького було створено перший вітчизняний респіратор «Макіївка», який працював на зрідженому повітрі.

У 1925 на Донбасі створений перший вітчизняний дихальний апарат для нештатних ситуацій у шахтах.

Другий етап розвитку вітчизняної гірничорятувальної науки відзначився створенням серії респіраторів (СС-1, РКР-1, РКР-2, КІП-1, КІП-3). Наступним етапом розвитку гірничорятувальної справи слід вважати горлівсько-макіївський період (1934-55 рр.), коли було організовано Центральну науково-дослідну лабораторію (ЦНДЛ), на базі якої в 1968 р. створено Всесоюзний науково-дослідний інститут гірничорятувальної справи (ВНДІГС). Останнім розроблена і впроваджена у виробництво низка апаратів, приладів і устав, які з успіхом використовуються в практиці боротьби і профілактики аварій на шахтах.

Сучасний стан

Сьогодні в Україні боротьбу з аваріями на гірничих підприємствах ведуть воєнізовані гірничорятувальні частини — підрозділи Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС) і шахтні гірничорятувальні станції (ШГС). На шахтах є також добровільні допоміжні гірничорятувальні команди.

Див. також

Література

Примітки
  1. Труды ХХХУІІ сьезда Горнопромышленников Юга России. 1912 г.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.