Гірчиця салатна

Її листя містять до 4 мг% каротину, до 80мг% аскорбінової кислоти, до 2 — рутина, до 0,8 — вітаміну В₁, 0,17 — вітаміну В₂, 0,7 мг% вітаміну РР[1]. З мінеральних елементів найбільше накопичується заліза, кальцію і магнію.

Листя використовують в свіжому вигляді для салатів як гарнір до різних м'ясних і рибних страв, як шпинат у вареному вигляді. Молоді соковиті стебла солять і консервують. З проростків гірчиці готують салат або гостру приправу для бутербродів.

Насіння служить промисловою сировиною для виробництва гірчичної олії та гірчичників.
Гірчичники — шматки паперу стандартного розміру (8 x 12,5 см) з нанесеним (за допомогою каучукового клею) шаром гірчичного порошку. Гірчичники є типовим відволікаючим засобом при запальних процесах і ревматизмі.

Вирощують гірчицю салатну як самостійну культуру або як ущільнювач у відкритому і захищеному ґрунті з міжряддям 45 і 25 см. На 1 м² потрібно 6 г насіння[1]. Через 85-30 днів після посіву рослини досягають збиральної стиглості[1]. Листя прибирають вибірково. Повторюючи посів через кожні 10 — 15 днів, можна мати зелень цілий рік.

Добре вдається в зимовий час в захищеному ґрунті або в ящиках на підвіконні. Висіяне насіння проростає на 3-й день, а через 18-20 днів уже можна прибирати ніжні листи[1].

Щоб отримати насіння, рослини не забирають на продовольчі цілі. Вони утворюють генеративні пагони, цвітуть і дають насіння. До збирання приступають у період воскової стиглості. Урожайність насіння становить 200 г з 1 м²[1].

• Гірчиця біла
• Гірчиця чорна
• Цикорій салатний
• Лобода садова

• Гірчиця сарептська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 108-109. — ISBN 5-88500-055-7.
• Гірчиця з власного городу
• AgroUA | Гірчиця салатна
• ГІРЧИЦЯ ЛИСТКОВА Салатні^{[недоступне посилання з липня 2019]}