Гірєв Димитрій Матвійович

Народився в Олександрівському посту на Сахаліні. Батько Матвій Іванович Космачов — столяр, засланий на Сахалін з Саратовської губернії; мати Євдокія Симеонівна Гірєва, заслана на Сахалін з Пермської губернії. Каторжан не вінчали в церкві, тому офіційно Димитрій записаний з материнським прізвищем та по батькові. Мати рано померла від туберкульозу. У 1897 році Дмитро з батьком переїжджають в Ніколаєвськ-на-Амурі, що в Зеленому Клині. Там він закінчив двокласне церковно-парафіяльне училище і стає учнем монтера на міський електростанції. Сім'я тримала 20 їздових собак — сахалінських хаскі — і з десяток нарт різних типів, і Дмитро рано вивчився на каюра — погонича собачих упряжок, підробляючи на доставці пошти і вантажів з Ніколаєвська.

Димитрій Гірєв (зліва) і Сесіл Мірз в експедиції Скотта

У Ніколаєвську Димитрій Гірєв зустрівся з англійцем Сесілом Мірзом, який прибув туди у пошуках їздових собак і каюра для експедиції Скотта в Антарктиду. Гірєв допоміг йому відібрати і закупити в нижньоамурських та північносахалінських гіляцьких селах і стійбищах тридцять одного їздового собаку породи сахалінський хаскі і шість нарт різного типу; після цього його самого зарахували до складу експедиції. Крім нього, в експедиції був іще один громадянин Російської Імперії — коняр Антон Омельченко, українець родом з Полтавщини. Гірєв супроводжував експедицію Скотта до 84° південної широти, а пізніше з більшістю учасників експедиції залишався в Антарктиді і брав участь у пошуках відділу Скотта.

У грудні 1912 року в складі експедиції Реймонда Прістлі піднявся на найвищу точку Антарктиди — вулкан Еребус . В знак визнання заслуг британський уряд нагородив його срібною медаллю.

Деякий час жив в Новій Зеландії, де й одружився. Не пізніше 1915 року повернувся до Ніколаєвська. Працював в «Орській золотопромисловій компанії», потім займався перевезенням вантажів з Ніколаєвська для Колчановскіх золотих копалень, був майстром на електродразі від Члянської теплової електростанції. В останні роки жив у селі Чля. У 1930 році був заарештований ОГПУ за звинуваченням у шпигунстві і підриві державної промисловості і утримувався в ув'язненні у Владивостоці[1], але був звільнений. Помер наприкінці березня 1933 року від серцевого нападу по дорозі додому[1].

Друга дружина Гірєва після його смерті переїхала на батьківщину - на Полтавщину або Сумщину[1].