Гісарський хребет
Гісарський хребет — гірський хребет у Середній Азії, у західній частині Паміро-Алайської гірської системи (в Узбекистані і Таджикистані), вододіл басейнів Зеравшану та Амудар'ї.
Гісарський хребет | ||||
| ||||
38°56′49″ пн. ш. 68°10′22″ сх. д. | ||||
Країна | Таджикистан, Узбекистан | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Центральна Азія | |||
Система | Паміро-Алай | |||
Тип | гірський хребет | |||
матеріал | граніт | |||
Висота | 4643 м | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
Гісарський хребет Гісарський хребет (Таджикистан) | ||||
Протяжність Гісарського хребта — близько 200 км. Проходить на південь від Заравшанского хребта і на північ від міста Душанбе через Гісарський район Таджикистану і північну частину Сурхандар'їнської області Узбекистану [1].
Найвищою точкою хребта є гора Хазрет-Султан (узб. Hazrati Sulton choʻqqisi) (колишній Пік ім. XXII з'їзду КПРС) заввишки 4 643 м, розташований на території Узбекистану в прикордонні з Таджикистаном (на північний захід від міста Душанбе). Цей пік є водночас найвищою горою Узбекистану.
Хребет складений переважно з кристалічних порід, сланців та пісковиків, прорваних інтрузіямі гранітів. На нижніх частинах схилів — субтропічні високотравні степи, вище — дереново-злакові степи і деревно-чагарникова рослинність, ще вище — субальпійські луки, нагірні ксерофіти, низькотравні альпійські луки[2].
Див. також
Посилання
- Атлас Узбекской ССР, Киргизской ССР, Таджикской ССР, Туркменской ССР.— М.: Гл. управление геодезии и картографии при Совете министров СССР, 1988.
- БСЭ (Велика Радянська Енциклопедія, електронне видання (рос.)