Дальник

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 12 жителів села[1].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 880 осіб, з яких 381 чоловік та 499 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1237 осіб.[3]

Герб та прапор с. Дальник затверджені рішенням сесії сільської ради від 3 вересня 2008 року № 1726- V.

Щит синій, на ньому золота геральдична фігура — увігнуте вістря. У геральдичній правій верхній частині на синьому тлі золотий козацький лапчастий хрест з прямим горизонтальним закінченням горизонтального плеча (хрест соборності). У геральдичній лівій верхній частині на синьому полі розміщений срібний Дальницький маяк із золотими променями. На золотому увігнутому вістрі — парусник з пурпуровими (калиновими) вітрилами, звернений геральдично праворуч.

Синій хрест — символ древніх козацьких традицій. Зразком послужив реальний пам'ятник на кургані біля села Грибівка, що підпорядковане Дальницькій сільраді. Срібний маяк — реальна споруда біля села Санжійка, також підлеглого Дальницька сільраді. Синя яхта з червоними вітрилами обрана ознакою сучасного курорту, що йде по шляху бурхливого розвитку.

• 
  річка Барабой біля мосту
• 
  храм Казанської Ікони Божої Матері

• Історія сіл та міст України. Одеська область

• Дальник на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}