Данаїл Дечев

Данаїл Дечев (болг. Данаил Дечев Недев; 20 березня 1891, Разград, Болгарія / тоді — Османська імперія — 5 серпня 1962, Софія, Болгарія) — болгарський живописець-пейзажист, жанрист, майстер натюрмортного живопису. Болгарському мистецтву живопису з ледь розвиненою до 20-х — 30-х років XX століття школою пейзажу Дечев дав розширене поняття про цей жанр, розробивши тип глибокої панорамної композиції. Його пейзажі одухотворені мажорним настроєм, панує в них. Він використовував метод моделювання пейзажного простору вільним, енергійним, живим «ліпленням»; у міру просування від початкової стадії до завершення, — якісним ускладненням вібруючої барвистої маси.

Данаїл Дечев
При народженні болг. Данаил Дечев Недев
Народження 20 березня 1891(1891-03-20)
Разград, Болгарія
Смерть 5 серпня 1962(1962-08-05) (71 рік)
  Софія, Болгарія
Національність болгарин
Країна Болгарія
Жанр пейзажист, жанрист, майстер натюрморту
Діяльність художник
Напрямок реалізм, експресіонізм
Нагороди орден Георгія Димитрова, орден Кирила і Мефодія
Премії -
Звання Заслужений художник Болгарії (1952)

Творчість

Серед мистецтвознавців прийнято розділяти творчість Дечева на два етапи[1]:

  • ранній, драматичний і ліричний, з використанням різких контрастів кольору, і
  • пізній, (з 40-х років) — коли в його полотнах переважає умиротворено-прозорий стан духу; вони виконані наповнені легкістю за рахунок більш світлого колориту і прозорості тіней.

При цьому, протягом усього творчого шляху, живопис Дечева відзначений чарівністю бездоганного смаку, що зближує кращі з його пейзажів з роботами таких представників Паризької школи як Утрилло і Вламінк.

Біографія

Данаїл Дечев народився 20 березня 1891 року в Разграді (Болгарія). У 7 років залишився без батька. В юності не отримав систематичної художньої освіти. Закінчив за наполяганням брата Промислове текстильне училище(болг.) у Слівені[2].

Брав участь у Першій світовій війні. Працював у Пловдивській митниці. У 1921 році вперше запропонував свою картину на виставку Товариства південно-болгарських художників; і був прийнятий членом до Товариства. З 1919 по 1939 рік жив у Плевені. У 1939 році переїхав до Софії, але в місті надовго не залишався, подорожуючи країною у пошуках відповідних сюжетів для картин. У пейзажах Данаїла Дечева глядач бачить багатство і силу впливу природи Болгарії: Родопи, Стару-Планину, Фракію, узбережжя Чорного моря.

Перша персональна виставка Данаїла Дечева пройшла у 1933 році в Софії. У 1958 році відбулася його ювілейна виставка. З 1 січня 1962 художник був обмежений в рухах внаслідок паралічу. Помер 5 серпня 1962 року в Софії.

Дечев належить до числа небагатьох болгарських художників, що здобули успіх на Венеціанській бієнале (1946 і 1948). Також він брав участь у міжнародній виставці в Делі (1960), виставках у Парижі, Багдаді, Анкарі, Афінах, Стокгольмі. За життя художника відбулося понад 30 персональних виставок в Болгарії та за її межами: у Варшаві, Берліні, Будапешті, Празі[3].

Визнання

У 1952 році Данаїл Дечев удостоєний звання «Заслужений художник». Був нагороджений орденом «Кирило і Мефодій» та ін.

У Софії на честь художника названа вулиця Данаїла Дечева, що виходить на Южен парк (болг.).

Зображення в мережі

Література
  • Райнов, Богомил. Данаїл Дечев. - Софія: Български художник, 1972. - 213 с. - (Майстори на изобразителното изкуство) .
  • Данаил Дечев - албум папка с 10 цветни репродукции. - Български художник, 1962. - 10 p. .
  • Атанас Божков. Данаил Дечев - монография. - С .: Български художник, 1955. - 81 p. .
  • Каталог живопис, Градска художествена галерия в Пловдив, 2002 ISBN 954-516-360-7

Посилання

Примітки
  1. Данаил Дечев / Danail Dechev, 1891 - 1962 (болг.). Галерия «Лоранъ». Процитовано 2 червня 2015.
  2. Текстильно-промислове училище у Слівені / Държавно текстилно-промишлено училище «Добри Желязков»(болг.) засноване у 1893 році і назване іменем фабриканта XIX століття, організатора текстильного виробництва в Болгарії.
  3. Поетът на пейзажната живопис (болг.). Blog.bg. 5 серпня 2012. Процитовано 2 червня 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.