Дебар
Деба́р (алб. Dibër, тур. Debre) — місто на крайньому заході Північної Македонії біля албанського кордону.
Дебар Дебар | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
41°31′00″ пн. ш. 20°32′00″ сх. д. | ||||
Країна | Північна Македонія | |||
Адмінодиниця | Дебар | |||
Столиця для | Дебар (община Республіки Македонія) | |||
Населення | 19 542 | |||
Висота НРМ | 625 м | |||
Міста-побратими | Видин[1] | |||
Телефонний код | 046 | |||
Часовий пояс | CET і CEST | |||
Номери автомобілів | DB | |||
GeoNames | 791606 | |||
OSM | ↑2605591 ·R (Дебар) | |||
Поштові індекси | 1250 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | www.dibra.gov.mk | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Дебар у Вікісховищі |
Населення
Населення — 14561 (2002). Найбільше проживає албанців (73.95%) і македонців (7.24%).
Історія
Історичні джерела свідчать, що першим, хто згадав Дебар — це Птолемей близько 2 ст. н. е., назвавши його Deborus. Візантійський імператор Василій ІІІ так називав це місто. У XVI ст. з'являється назва Dibri. На початку XIX століття Дебар звільнився з-під Османської імперії. В цей час за свідченнями одного французького письменника в місті жило 4200 осіб. Місто сильно постраждало під час Першої Світової війни.
Економіка
Найпотужнішим і найвідомішим підприємством є фабрика гіпсу «Радика — КНАУФ». Місто також завдяки своєму розміщенні неподалік кордону з Албанією виконує транзитну функцію.
Видатні особистості
- Святий Юрій (Георгій)
- Агрон Туфа (1967) — албанський поет і прозаїк.
- Ібе Паликуча (1927—1944) — югославська албанська партизанка.