Дебеславці
Дебеславці — село Коломийського району Івано-Франківської області.
село Дебеславці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район/міськрада | Коломийський район |
Рада | Дебеславцівська сільська рада |
Основні дані | |
Перша згадка | 1453 |
Населення | 846 |
Площа | 7.3 км² |
Густота населення | 115.89 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78290 |
Телефонний код | +380 03433 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°27′56″ пн. ш. 25°09′52″ сх. д. |
Водойми | Прут, Цуцулинок |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78290, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Дебеславці |
Карта | |
Дебеславці | |
Дебеславці | |
Мапа | |
Географія
Дебеславці — село, центр сільської ради. Розташоване за 18 км від районного центру, за 6 км від залізничної станції Матеївці. Сільраді підпорядковані населені пункти Ганнів, Залуччя та Липники.
Село розташоване в передгір'ї Карпат та з півдня межує із Цуцулином і Трачем Косівського району. Зі сходу за присілком с. Ганів Радутів розкинулись земля Снятинського району. З півночі Дебеславці омиває річка Прут. У селі тече річка Цуцулин, права притока Пруту.
Історія
Вперше в історичних джерелах Дебеславці згадують 5 березня 1453 року[1].
Згадують 8 вересня 1461 року в книгах галицького суду[2]. У податковому реєстрі 1515 року документується відсутність сплати податків у селі[3].
Під час національно-визвольної війни українського народу 1648—1654 pp. селяни Дебеславців разом з козаками оволоділи місцевим замком.
Однак на території села виявлено багатошарове поселення (культура шнурової кераміки: кінець III ст. — перша половина II ст. до н. е.), а на Липниках — 10 поховань культури карпатських курганів (кінець ІІ — початок V ст. до н. е.). У 1969 р. у Дебеславцях виявлено й обстежено археологами залізоплавильну піч, а в 1987 р. в урочищі Лисак на Замковій горі знайдено поселення трипільської культури (кінець V ст. — третя чверть V ст. до н. е.) та періоду Давньої Русі (ХІІ—ХІІІ ст.).
Дебеславці відомі тим, що на Замковій горі неподалік церкви, 1 травня 1956 року, у день Воскресіння Господнього, з'явився синьо-жовтий прапор. А тракториста Степана Ткача (1937—28.07.1968) за те, що в рідних Дебеславцях у ніч на перше травня 1967-го вивісив два синьо-жовті прапори, закатували в ув'язненні.[4]
Втретє за часи комуністичного панування синьо-жовтий прапор було встановлено на церковному подвір'ї 19 грудня 1974 р.
Народились
- Якимо́вич Гнат (* 1831 — † 13 вересня 1878) — український письменник-драматург, священик.
Примітки
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.222, № 2560 (лат.)
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.275, № 3019 (лат.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 173 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 21. — ISBN 966-8090-63-2
- Дебеславцівська гімназія
- Село на Коломийщині отримало кошти на реконструкцію місцевої гімназії ВІДЕО
Джерела
- Debesławice (z Traczem) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 946. (пол.)
- Дебеславцям — 555: Село доблесті і слави[недоступне посилання з квітня 2019]