Девід Роберт Граймс

Граймс критикував антифторидні кампанії, зокрема законопроєкт Шинн Фейн 2013 року «Про заборону фтору у воді».[30] Ця позиція зробила його мішенню теоретиків змови, і спричинила кампанію, щоб його зняли з посади в університеті. Законопроєкт врешті відхилили.

Граймс також публічно критикував кампанію «Люди перед прибутком» за медичний канабіс, особливо за заяви представників цієї кампанії про універсальність. Він особливо критикував сумнівні твердження, що зв'язують канабіс із ліками проти раку й аутизму,[31] говорячи, що ці позиції не підтверджуються даними і можуть піддавати пацієнтів ризику.

Граймс особливо відкрито висловлювався проти руху антивакцинаторів, зосередившись на твердженнях груп щодо вакцин проти ВПЛ, аргументи яких, за словами Граймса, складаються з «анекдотів, емоційних закликів і легко спростовних тверджень», вважаючи, що «життя незліченних молодих чоловіків і жінок розраховують на те, що ми керуємося доказами, а не риторикою».[32] 2016 року, після суперечки навколо фільму Vaxxed, Граймс включився на ірландському радіо в дебати з колишнім лікарем Ендрю Вейкфілдом. Пізніше Граймс писав про своє небажання брати участь у дебатах і про те, що надання Вейкфілду будь-якої платформи є ознакою псевдо-збалансованості.[33] Він був вкрай критично налаштований стосовно рішення університету Ріджентса прийняти Вейкфілда, пояснивши, що «Вейкфілд — давно викритий торговець страхом».[34]

Граймс був також частиною подальшої успішної кампанії, за показ фільму в Лондоні та в Європейському парламенті.[35][36] У відповідь він викликав гнів противників вакцин і теоретиків змови, зокрема Альянсу за природне здоров'я, які назвали його «скептичним лицарем» разом з Браяном Коксом і Саймоном Сінгхом.[37][38]

Граймс звернув увагу на те, що шарлатани часто зловживають довірою вразливих людей, особливо аутистів і хворих на рак. Так само він висловлювався про краудфандинг для сумнівних медичних станів і клінік, таких як клініка Буржинського в Техасі, США, емоційно заявляючи, що "… збір грошей з таких причин не допомагає стражденним ні на йоту — він приносить користь тільки тим, хто вселяє хибну надію за великі гроші.[39]

Граймс докладно писав про сумнівні методи лікування таких станів, як електромагнітна гіперчутливість, яка, як свідчать дані, є психологічним, а не фізіологічним захворюванням, критикуючи клініки, які стверджують, що пропонують ліки проти хвороби.[40][41] Граймс був особливо критично налаштований стосовно гомеопатії, як в академічній роботі, так і в популярній пресі, що спричинило гнівну реакцію гомеопатів.[42][43]

Граймс заявляє, що основною проблемою в спілкуванні про науку є не просто інформаційний дефіцит, а скоріше ідеологічна упередженість, і що мотивоване міркування є життєво важливим фактором, який необхідно визнати. Щоб підтримати це твердження, він вказує на докази того, що політичні погляди впливають на те, чи приймає хтось науковий консенсус щодо зміни клімату.[44] Точно так само він стверджував, як у популярних засобах масової інформації, так і в наукових колах, що прийняття ядерної енергії, контроль над зброєю і вакцинація зазнають сильного впливу ідеологічних переконань.[45][18] Граймс стверджує, що подолання наших прихованих упереджень і краще розуміння наукового методу поліпшить процес прийняття рішень і принесе користь як суспільству, так і окремим людям.[46][47]