Дельта Південного Трикутника
Дельта Південного Трикутника (лат. δ Trianguli Australis, скорочено δ TrA) — подвійна система зірок у сузір'ї Південного Трикутника, розміщена на відстані близько 610 а. о. (182 парсек) від Сонця. Є четвертою за яскравістю зорею у даному сузір'ї.
 Положення δ Південного Трикутника у сузір'ї Південного Трикутника (червона блимаюча точка) | |
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | Південний Трикутник |
| Пряме піднесення | 16г 15х 26.26979с[1] |
| Схилення | –63° 41′ 08.4492″[1] |
| Видима величина (V) | 3.86[2] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | G2Ib-IIa[3] |
| показник кольору U−B | +0.86[2] |
| яскравість B | 4.956[4] |
| показник кольору B−V | +1.1[2] |
| яскравість V | 3.858[4] |
| Тип змінності | |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −4.9[5] км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: +2.73[1] мас/рік |
| Паралакс (π) | 5.37 ± 0.17[1] мас |
| Відстань | 610 ± 20 світлових років 186 ± 6 парсек |
| Абсолютна величина (MV) | –3.9[6] |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Радіус | ~50 R☉ |
| Світність | 1.209[7] L☉ |
| Ефективна температура | 4.990 ± 100[2] K |
| lg g | 1.54 cgs[2] |
| Металічність [Fe/H] | -0.5[2] |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Delta+Trianguli+Australis |
Перша зірка у зоряній парі, δ Південного Трикутника A, класифікована як жовтий надгігант, чи яскравий гігант, спектрального класу G з видимою зоряною величиною +3,86. Її ж компаньйон, δ Південного Трикутника B, 12-ї видимої величини і віддалений від неї на 30 кутових секунд.[8]
Властивості
Дельта Південного Трикутника А — велетенська по сонячних мірках зоря, яка у 50 разів більша за наше денне світило. Ефективна температура поверхні зорі коливається поблизу 4990 К, а її металічність дорівнює 125 % сонячної. Світність δ Південного Трикутника A перевищує світність Сонця у близько 1200 разів.
Спостереження
Дельту Південного Трикутника на небесній сфері найкраще спостерігати у південній півкулі, де вона є незахідною зіркою для більшості регіонів помірного клімату протягом всього року. Натомість у північній півкулі її видимість обмежена вже починаючи з тропічного поясу. Видима зоряна величина дозволяє спостерігати її навіть у нічному небі над містами середніх розмірів. Найкращий час для спостереження за зорею — наприкінці весни та влітку, а в південній півкулі, завдяки її схиленню — навіть із початку весни.
Посилання
- Van Leeuwen, F. (2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357.(англ.)
- Luck, R. Earle (2014). Parameters and Abundances in Luminous Stars. The Astronomical Journal 147 (6): 137. Bibcode:2014AJ....147..137L. doi:10.1088/0004-6256/147/6/137.(англ.)
- Tetzlaff, N.; Neuhäuser, R.; Hohle, M. M. (2011). A catalogue of young runaway Hipparcos stars within 3 kpc from the Sun. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 410: 190. Bibcode:2011MNRAS.410..190T. arXiv:1007.4883. doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17434.x.(англ.)
- del TrA -- Star. SIMBAD (Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Процитовано 26 грудня 2011.(англ.)
- Gontcharov, G. A. (2006). Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35 495 Hipparcos stars in a common system. Astronomy Letters 32 (11): 759. Bibcode:2006AstL...32..759G. doi:10.1134/S1063773706110065.
- Reimers, D.; Huensch, M.; Schmitt, J. H. M. M.; Toussaint, F. (1996). Hybrid stars and the reality of "dividing lines" among G to K bright giants and supergiants. Astronomy and Astrophysics 310: 813. Bibcode:1996A&A...310..813R.(англ.)
- McDonald, I.; Zijlstra, A. A.; Boyer, M. L. (2012). Fundamental parameters and infrared excesses of Hipparcos stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 427: 343. Bibcode:2012MNRAS.427..343M. arXiv:1208.2037. doi:10.1111/j.1365-2966.2012.21873.x.(англ.)
- CPD-63 3854B. SIMBAD. Процитовано 4 жовтня 2012.