Дельфо Белліні

У дорослому футболі дебютував 1918 року виступами за команду «Самп'єрдаренезе», в якій провів три сезони, взявши участь в 11 матчах чемпіонату.

Протягом 1921—1922 років захищав кольори клубу «Сестрезе», після чого перейшов до «Дженоа». Відіграв за генуезький клуб наступні три сезони своєї ігрової кар'єри.

Згодом протягом двох сезонів грав за «Інтернаціонале», після чого на сезон повертався до «Дженоа».

Завершував ігрову кар'єру у команді «Ла Домінанте», за яку виступав протягом 1928—1930 років.

1924 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а сам гравець виходив на поле лише у грі за третє місце.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала п'ять років, провів у її формі 8 матчів.

Розпочав тренерську кар'єру в команді «Риваролезе».

Протягом тренерської кар'єри також очолював команди «Понтедечимо», «Самп'єрдаренезе» і «Вальпольчевера».

Помер 11 вересня 1953 року на 54-му році життя у Павії.