Денисівська людина
Денисівська людина (Людина з Денисової печери, Denisova hominin) — імовірно новий вид вимерлих людей, відомий по вкрай фрагментарному матеріалу, виявленому в Денисовій печері (Алтай), а також у печері Байшия у Схудному Тибеті. Це другий вид вимерлих представників гомінін, для якого став відомий повний мітохондріальний і майже повний ядерний геноми, які й дозволили пролити світло на приналежність цих решток. Рештки людини з Денісівської печери датуються близько від 217 000 до 50 000 років тому. Найдавніші артефакти з печери зараз оцінюються у 287 000 років. Вчені припускають, що денісівська лидина могла жити на Новій Гвінеї до ХІІІ тис. до н.е. Вид жив близько 40 тисяч років тому і мав ареал, що перетинається за часом і місцем з територіями, що населялись неандертальцями і сучасними людьми[1][2], проте їх поява викликана міграціями з Африки, відмінними від переселень Homo erectus, неандертальців і сучасних людей[3].
Відкриття
Денисова печера вперше була досліджена у 1970-х роках російським палеонтологом Миколою Оводовим, який шукав залишки печерних ведмедів, але знайшов первісні знаряддя праці [4]. 2008 року Михайло Шуньков із Російської академії наук разом із іншими російськими археологами з Інституту археології та етнографії Новосибірська досліджували печеру. Вони знайшли кістку пальців руки неповнолітньої особи гомініні. Артефакти, в тому числі браслет, які були розкопані в печері на тому ж рівні були датовані за допомогою радіовуглецевого аналізу та ізотопному аналізу близько 40 тис. років до нашої ери [5]. Продовжуючи розкопки, вчені дійшли висновку, що діяльність первісних людей у цій печері була безперервною і почалась близько 125 тис. років до нашої ери.[4]
Викопні рештки
Було знайдено всього три фрагменти: кістка останньої фаланги пальця руки дитини (за результатами секвенування виявилося, що це дівчинка), цілий корінний зуб, що належав молодій особині чоловічої статі (його розміри вкрай великі порівняно з іншими Homo) і фаланга пальця ноги.
Геном
Команда вчених з Лейпцигського Інституту еволюційної антропології товариства Макса Планка під керівництвом шведського біолога Сванте Пяябо (Svante Pääbo) секвенували ДНК, вилучену з фрагмента кістки фаланги дитячого пальця, знайденого в 2008 р. російськими археологами в Денисовій печері на Алтаї. З'ясувалося, що мітохондріальна ДНК цього зразка відрізняється від мтДНК сучасної людини по 385 нуклеотидах, у той час як мітохондріальна ДНК неандертальців відрізняється від ДНК Homo sapiens по 202 нуклеотидах. Статтю, присвячену цьому відкриттю, було опубліковано в журналі Nature 24 березня 2010 р.[6] Пізніше, коли були оброблені послідовності, пов'язані з ядерним геномом, виявилося, що Денисівська людина все ж ближче до неандертальця, та їх еволюційне розходження відбулося близько 640 тис. років тому.
Вік знахідок, виявлених в печері в тих же самих шарах, був визначений за допомогою радіовуглецевого аналізу в 40 тисяч років.
Геном Денисівської людини, прочитаний начорно в 2010 році, вдалося відсеквенувати «набіло» (з 30-кратним покриттям) завдяки новим методам роботи з стародавньою ДНК[7]. Аналіз Денисівського генома підтвердив, що сапієнси після свого виходу з Африки схрещувалися з архаїчним євразійським населенням – неандертальцями і денисівцями. Дослідження також показало, що денисівці були нечисленною популяцією з украй низьким рівнем генетичної різноманітності. Найважливішим результатом є складання детального каталогу генетичних змін, що закріпилися у сапієнсів після їх відділення від спільних з денисівцями предків. Деякі з цих змін торкнулися генів, що впливають на роботу нейронів і розвиток мозку. Це означає, що між психікою сапієнсів і денисівців могли бути генетично зумовлені розходження.
Знайдено сліди гібридизації Денисовської людини з Homo sapiens. У геномі меланезійців[8] виявлено близько 5% спільних генів з прочитаним ядерним геномом Денисівської людини. У той же час спільних генів у сучасної людини і неандертальця від 1% до 4% у різних популяціях (за винятком Африки, де неандертальські гени практично відсутні)[9].
Ареал та гібридизація
Знайдено сліди гібридизації денисівської людини з Homo sapiens (сучасною людиною). У геномі меланезійців виявлено близько 5% загальних генів з прочитаним ядерним геномом денисівської людини.У той же час загальних генів у сучасної людини і неандертальця від 1% до 4% у різних популяціях (за винятком корінних жителів Африки, у яких неандертальські гени відсутні)[9].
Неандертальський «спадок» найбільш виражено в генах жителів Європи і Пакистану, Денисовскої людини - у мешканців південно-тихоокеанського регіону, що побічно вказує на територіальний розподіл (ареал) цих видів [10].Не можна виключати, що унікальні мови папуасів Нової Гвінеї також пов'язані зі спадком денисовців [11].
Поява денисівців в Азії імовірно викликано міграціями з Африки, відмінними від переселень Homo erectus, неандертальців і сучасних людей [3]. «Денисовці виселилися з Африки раніше людини, від Індонезії дійшли до Янцзи і можливо піднялися за течією вгору», - каже академік В. В. Іванов [12].
У 2013 році антропологи оголосили про те, що в давнину денисівці самостійно перетнули лінію Уоллеса . До такого висновку вони дійшли, проаналізувавши дані по наявності в геномі населення південно-східної Азії слідів генома денисівської людини[13]
Згідно з ДНК-дослідженням 2013 року, денисівці поряд з неандертальцями передали частину генома сучасним людям; також встановлено, що неандертальці схрещувалися з анатомічно сучасними людьми і денісівцями, анатомічно сучасні люди - з денісівцями, крім того, денисівці схрещувалися з якимось четвертим, раніше невідомим видом людей[14].
Археологічні знахідки
Ближче до одинадцятого шару Денисової печери були знайдені мініатюрні кам'яні голки з кісток птахів з просвердленим вушком, намистини з шкаралупи страусиного яйця, намиста із зубів тварин, підвіски з черепашок, прикраси з виробного каменю. Жіночий браслет, виявлений в печері, був зроблений з досить крихкого каменю хлорітоліта, найближчі виходи порід якого зафіксовані на Рудному Алтаї на кордоні з Казахстаном за двісті кілометрів звідси. Для обробки каменю застосовувалися прийоми, абсолютно нетипові для ранньої стадії верхнього палеоліту: станкове свердління, внутрішнє розточування, шліфування та полірування. Набір технічних прийомів, що застосовувалися денисівцями більш як 45000 років тому, у людей сучасного виду типовий для набагато більш пізньої епохи - бронзової доби[15].
Генетика
Айта Магбукон, має найвищий рівень денисівської ДНК, значно більше, ніж папуаські горяни, раніше відомі як сучасне населення з найвищим рівнем денисівського походження, відзначили вчені зі Швеції[16].
Див. також
Примітки
- Brown, David (25 березня 2010). Scientists say they've identified new human ancestor. Washington Post. Архів com/wp-dyn/content/article/2010/03/24/AR2010032401926_pf.html оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 30 травня 2019.
- Johannes Krause, Qiaomei Fu, Jeffrey M. Last та ін. (2010). The complete mitochondrial DNA genome of an unknown hominin from southern Siberia. Nature. Forthcoming. doi:10.1038/nature08976.,
- Katsnelson, Alla (24 березня 2010). New hominin found via mtDNA. The Scientist..
- [Marshall, Michael (April 2014), "Mystery Relations" in New Scientist (5, April 2014)]
- http://siberiantimes.com/science/casestudy/features/f0100-stone-bracelet-is-oldest-ever-found-in-the-world/
- Втрачене покоління. Лента.ру. 26 березня 2010..
- Геном денисовского человека отсеквенирован с высокой точностью
- Прочитано ядерний геном людини з Денисової печери,. Елементи.ру. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 24 грудня 2011.
- / 2010/12/27/paabo / воскреснув неандерталець. Lenta.ru.
- Нашествие денисовцев - Антропогенез.РУ
- Целесообразность человека. Часть 2 - Общество - Новая Газета
- Антропологи намекнули на мореходные успехи денисовцев
- Lenta.ru: Наука и техника: Наука: В родословной человека найден еще один вид
- Денисовские люди
- Предок из пальца А. П. Деревянко. Родословная человечества: теории и факты
- People in the Philippines have the most Denisovan DNA. phys.org (англ.). Процитовано 13 серпня 2021.
Ресурси Інтернету
- Євген Ланюк. Генетика вказує на невідомий вид людини // Zbruch, 20.11.2013
- Марков А. Эволюция человека
- Homo altaiensis. Інтерв'ю з директором Інституту археології та етнографії Сибірського відділення РАН А.П.Деревянком
- Людина з Денисової печери виявилася не сапієнсом і не неандертальцем
- Johannes Krause, Qiaomei Fu, Jeffrey M. Good, Bence Viola, Michael V. Shunkov, Anatoli P. Derevianko, Svante Pääbo. The complete mitochondrial DNA genome of an unknown hominin from southern Siberia / / Nature. 2010. Advance online publication 24 March 2010
- Результати досліджень знайдених на Алтаї останків стародавніх
- Інформація про нові знахідки в Денисовій печері, в тому числі про фаланги стопи
- Посткраніальна морфологія і таксономія представників роду Homo з Окладніковської і Денисової печер на Алтаї (відеозапис доповіді д. б. н. Меднікової М.Б.)