Деревій хрящуватий
Деревій хрящуватий (Achillea cartilaginea) — багаторічна трав'яниста волосисто-запушена рослина родини айстрових (складноцвітих).
Деревій хрящуватий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Рід: | Деревій (Achillea) |
Вид: | Деревій хрящуватий (A. cartilaginea) |
Біноміальна назва | |
Achillea cartilaginea | |
Загальна біоморфологічна характеристика
Стебла прямовисні, розгалужені, 50—150 см заввишки. Листки чергові, цілісні, ланцетоподібні, по краю 2-пилчасто-зубчасті, до 12 мм завширшки. Квітки — в кошиках, які утворюють щиткоподібне суцвіття; крайові — язичкові, маточкові, білі; серединні — трубчасті, двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — вересні.
Поширення
Трапляється на Західному Поліссі на вологих луках, по чагарниках, біля берегів річок і озер.
Сировина
Використовують суцвіття (кошики), зібрані під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Рослина містить ефірну олію, гіркі й дубильні речовини. До складу ефірної олії входять азулен, пінен, борнеол та інші речовини.
Фармакологічні властивості і використання
В народній медицині деревій хрящуватий використовують як протизапальний засіб та як засіб, що збуджує апетит. Настоєм рослини лікують рани, запальні процеси в ротовій порожнині тощо.
Систематика
За даними сайту The Plant List деревій хрящуватий (Achillea cartilaginea) є синонімом Achillea salicifolia (деревій верболистий).[1]
Див. також
Джерела
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія імені М. П. Бажана», Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7.