Дечин

Де́чин (чеськ. Děčín) — місто в Устецькому краї на півночі Чехії, порт на річці Ельба. Населення 53 098 чоловік (2008).

Дечин
чеськ. Děčín
Герб Дечина Прапор Дечина
Дечин
Основні дані
50°46′25″ пн. ш. 14°11′46″ сх. д.
Країна  Чехія
Регіон Устецький край
Столиця для Дечин (округ Чехії)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Těchloviced, Їлове, Dobrnád, Hřenskod, Heřmanovd, Malšoviced, Malá Veleňd, Dobkoviced, Ludvíkoviced, Розенталь-Білаталь, Горіш, Райнгардтсдорф-Шена ?
Поділ
  • Děčín I-Děčínd[1], Staré Městod[1], Nové Městod[1], Podmoklyd[1], Bynovd[1], Chrochviced[1], Dolní Oldřichovd[1], Letnád[1], Rozbělesyd[1], Bělád[1], Horní Žlebd[1], Loubíd[1], Vilsniced[1], Dolní Žlebd[1], Q11170511?[1], Maxičkyd[1], Jalůvčíd[1], Přípeřd[1], Prostřední Žlebd[1], Horní Oldřichovd[1], Popoviced[1], Václavovd[1], Krásný Studenecd[1], Q12020514?[1], Nová Vesd[1], Chmelniced[1], Bechlejoviced[1], Březinyd[1], Folknářed[1], Boletice nad Labemd[1], Q12040494?[1], Křešiced[1], Chlumd[1], Velká Veleňd[1], Lesnád[1]
    • Перша згадка 1283[2]
    Площа 140 км²
    Населення 47 951 осіб (1 січня 2021)[3]
    Висота НРМ 138 м
    Водойма Ельба
    Міста-побратими Пірна, Йонава, Пршеров[4]
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
    Номери автомобілів U
    Код LAU (NUTS) CZ562335
    GeoNames 3077244
    OSM r439579 ·R
    Поштові індекси 405 02
    Міська влада
    Мер міста Marie Blažkovád
    Вебсайт decin.cz
    Мапа
     Дечин у Вікісховищі

    Історія

    Дечинська улоговина відома людям ще з ранньої бронзової доби. Перша згадка про Дечина датується 993 роком, коли тут знаходилося городище роду Пржемисловичів. У середині 13-го століття на місці нинішнього Дечина була побудована кам'яна фортеця, а потім з'явилося королівське місто.

    У 1851 році була відкрита гілка залізниці Прага — Подмокли — Дрезден. На лівому березі Ельби, де до того часу перебували лише самотні хутори, з яких найбільшим поселенням були Подмокли, в 19-му столітті з'явилося відразу кілька промислових міст, у тому числі і Дечин.

    Ще в 1880 році Подмокли випереджали Дечин і за кількістю жителів, і за економічним значенням. Проте вже в жовтні 1942 року Дечин, Подмокли і Старе Место об'єдналися в одне ціле. В наш час[коли?] Дечин з населенням 53 тисячі чоловік став транспортним, торговельним, адміністративним центром і одним з найважливіших туристичних центрів регіону.

    Пам'ятки

    Велику роль у розквіті міста зіграв Франц Антонін Тун фон Гогенштейн — просвітитель і прогресивний економіст — саме роду Тунів довгий час належав Дечинський замок, одна з головних визначних пам'яток міста. Замок у дусі класицизму стоїть у центрі міста, над злиттям річок Лаби і Плоучніци. Завдяки протегуванню мистецтвам Тунами замок у 19-му столітті перетворився на справжній центр культури. Тут приймали сера Вальтера Скотта. Саме тут склав один зі своїх вальсів, названий дечинським, Фредерік Шопен. Юних Тунів вчив образотворчому мистецтву Антонін Манес, відомий чеський художник епохи романтизму. Замок Тунів використовувався і для проведення важливих політичних переговорів, наприклад, під час Кримської війни в середині 19-го століття. На території замку також розміщувався найбільший орхідарій в Центральній Європі, де розводили сотні видів орхідей.

    Інша визначна пам'ятка Дечина — зоопарк, який знаходиться в центрі міста на площі в 6 га. Зоопарк був відкритий в 1949 році. Його спеціалізація — вирощування рідкісних видів тварин, яких важко утримувати в умовах звичайних зоопарків. Дечинський зоопарк бере участь в 7 європейських програмах, у ньому міститься 130 ссавців 35-ти видів, у тому числі ведмеді грізлі, ягуар, 111 птахів 45-ти видів, включаючи жовтоликий какаду, і 5 плазунів 3-х видів.

    Дечинський рожевий сад відомий не тільки завдяки величезній кількості квітів, але й архітектурним пам'яткам.

    Розташовані в околицях Дечина Лужицькі гори і їх околиці — один з колишніх центрів склоробства в Чехії (і сьогодні там працюють кілька невеликих приватних склозаводів).

    Відомі люди

    Література
    • Географический энциклопедический словарь.— Москва: Советская энциклопедия, 1989.— С. 148. (рос.)

    Примітки
    1. Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
    4. https://www.prerov.eu/cs/o-prerove/soucasnost-mesta/partnerska-mesta/
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.