Джина Бахауер

Джина Бахауер (грец. Τζίνα Μπαχάουερ; 21 травня 1913, Афіни — 22 серпня 1976, там само) — грецька піаністка.

Джина Бахауер
Основна інформація
Дата народження 21 травня 1913(1913-05-21)[1][2][3]
Місце народження Афіни, Греція
Дата смерті 22 серпня 1976(1976-08-22)[1][2][3] (63 роки)
Місце смерті Афіни, Греція
Громадянство Греція
Професії піаністка, композиторка
Освіта Нормальна школа музикиd і Афінська консерваторія
Вчителі Альфред Корто і Ilona Kabosd

З життєпису

Її батько походив з родини з австрійськими коренями, в 1877 році оселилася в Греції, мати була родом з Трієста. Бахауер вчилася в Афінській консерваторії у Вольдемара Фрімана (1921—1929), удосконалювалася в 1929—1933 рр. у Парижі у Альфреда Корто. Фріман познайомив її з Рахманіновим, у якого вона також деякий час брала уроки.

1929 року Бахауер дебютувала з концертами в Парижі, 1932 року — в Лондоні, а ще через рік стала лавреатом міжнародного конкурсу піаністів у Відні. У передвоєнні роки піаністка виступала з оркестрами під керуванням П'єра Монте і Дімітріса Мітропулоса, з 1936 року жила в Олександрії. Під час війни дала понад 600 концертів для солдатів і офіцерів союзницьких армій, що воювали в Північній Африці. Давала уроки гри на фортеп'яно принцесі Ірені, доньці короля Греції Павла I[4].

1946 року відбувся перший виступ Бахауер з оркестром в Англії (Концерт Гріга з Новим Лондонським оркестром під керуванням її чоловіка, диригента Алека Шермана). З 1950 року жила і виступала в США, регулярно відвідуючи Грецію.

Померла від серцевого нападу в Афінах під час фестивалю в день свого виступу з Національним симфонічним оркестром США.

Репертуар Бахауер був великим: від Баха до Стравінського, проте найбільшу популярність здобуло виконання їй музики XIX і початку XX століть — концертів Бетовена, Брамса, Шопена, Гріга, творів Дебюссі і Равеля.

Пам'ять
  • З 1976 року в Солт-Лейк-Сіті щорічно проводиться міжнародний конкурс молодих піаністів імені Джини Бахауер.
  • 1981 року Пошта Греції випустила в її честь марку[5].
  • Афінський будинок піаністки зберігається донині, шанувальники відвідують його і годують бездомних кішок, як робила і сама Джина.

Джерела
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  4. Πριγκίπισσα Ειρήνη: Μιλάει για πρώτη φορά // Λοιπόν, 24.3.2008.(гр.)
  5. Haag, John. Gina Bachauer // Women in World History. — Waterford, CT : Yorkin Publications, 1999. — Т. 2: Ba-Brec. — С. 12—13. — ISBN 0-7876-4061-1.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.