Джордж Бінг

Джордж Бінг
Народився 27 січня 1663(1663-01-27)
Рутхем, графство Кент
Помер 17 січня 1733(1733-01-17) (69 років)
Лондон, Королівство Велика Британія
Країна  Королівство Велика Британія
Діяльність політик, офіцер ВМФ, дипломат
Знання мов англійська
Учасник Славна революція
Титул Viscount Torringtond
Посада член Палати громад у Парламенті Англіїd, Член 1-го парламенту Великої Британіїd, Член 2-го парламенту Великої Британіїd, Член 3-го парламенту Великої Британіїd, Член 4-го парламенту Великої Британіїd, Член 5-го парламенту Великої Британіїd, Member of the 1705-07 Parliamentd, Перший морський лорд і First Lord of the Admiralty
Військове звання адмірал
Партія Віги
Батько John Byngd[1][2]
Мати Philadelphia Johnsond[1][2]
У шлюбі з Margaret Masterd[2]
Діти Pattee Byng, 2nd Viscount Torringtond[2], George Byng, 3rd Viscount Torringtond[2], Robert Byngd[2], John Byngd[3][2], Sarah Byngd[1][2], Matthew Byngd[1] і Edward Byngd[1]
Нагороди
Звання Адмірал

Джордж Бинґ, 1-й віконт Торрінґтон, KB PC (англ. George Byng, 1st Viscount Torrington, KB PC; 27 січня 1663(16630127) — 17 січня 1733) — британський адмірал і державний діяч Великої Британії кінця XVII — початку XVIII століття. Адмірал флоту (1717). Перший морський лорд (1710-1712).

Життєпис

Джордж Бінг народився 1668 року в селі Рутхем в графстві Кент, вже в 10-річному віці він вступив на службу в Королівський військово-морський флот Великої Британії писарем короля. Потім на деякий час покинув флот і служив в армійському гарнізоні Танжера. Повернувся до флот у званні лейтенанта. У 1688 році значно сприяв переходу Королівського флоту на сторону короля Вільгельма III Оранського під час Славної революції, цей факт згодом позитивно вплинув на кар'єру Бінга.

У 1702 році Бінг став капітаном військового корабля Нассау і взяв участь у захопленні і спаленні французького флоту в затоці Віго під командування Джорджа Рука. Наступного року Джордж Бінг отримав звання контр-адмірала. У 1704 році здійснював плавання в Середземному морі, під командуванням сера Клудеслі Шовелла брав участь у захопленні Гібралтару. Отримав лицарство за участь в Битві біля Малаги.

Джордж Бінг
Портрет пензля Готфріда Неллера

У 1708 році Джордж Бінг отримав звання адмірала, в цьому ж році Бінг запобіг спробі висадки в Шотландії військ якобітів і французів на чолі з претендентом на англійський престол Яковом III.

У 1718 році Бінг здобув перемогу над іспанською ескадрою в Битві біля мису Пассаро, запобігши тим самим спробу захоплення іспанцями Сицилії. Після цієї перемоги вів переговори з різними представниками італійських держав від імені британської корони. У 1719 році допоміг німцям зайняти Мессіну і знищив іспанські кораблі, що залишились. Все це, в кінцевому підсумку схилило іспанського короля до миру.

Після повернення до Англії, король Георг I зробив Джорджа Бінга членом Таємної ради Великої Британії, а також подарував йому два титули — барона Бінг Саутхілл в Бедфорді і віконта Торрінгтон в Девоні.

У 1725 році Бінг був нагороджений орденом Лазні. У 1727 році, після вступу на трон короля Георга II Бінг був призначений Першим Лордом Адміралтейства.

У Джорджа Бінга було 15 дітей, багато з яких також обрали військову кар'єру. Його четвертим сином був майбутній адмірал Джон Бінг, розстріляний через те, що в битві при Менорці «не зробив усього, що від нього залежало»[4] .

Джордж Бінг помер 17 січня 1733 року в британській столиці.

Нащадки Бінга досі зберігають за собою титул віконта Торрінгтон.

Генеалогія

Примітки
  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Kindred Britain
  3. Бинг, Джордж // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. IIIа. — С. 870.
  4. Бинг, Джон // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915. (рос.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.