Джуліан Швінгер
Джуліан Сеймур Швінгер (12 лютого, 1918 Нью-Йорк, США — 16 липня, 1994, Лос-Анджелес, США) — американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1965 року (разом з Синітіро Томонагою і Річардом Фейнманом), відомий через створення теорії квантової електродинаміки (КЕД), зокрема через формулювання релятивістськи-інваріантної теорії збурень та через ренормалізацію КЕД.
Джуліан Сеймур Швінгер | |
---|---|
англ. Julian Seymour Schwinger | |
| |
Народився |
12 лютого 1918[1][2][…] Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США |
Помер |
16 липня 1994[2][3][…] (76 років) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США ·рак підшлункової залози |
Поховання | Маунт Оберн |
Країна | США |
Діяльність | викладач університету, письменник-документаліст, математик, фізик-теоретик, фізик-ядерник |
Alma mater | Колумбійський університет (1939)[4], Сіті Коледж і Townsend Harris High Schoold |
Галузь | фізика |
Заклад | Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі, Гарвардський університет, Університет Пердью, Університет Каліфорнії (Берклі) і Массачусетський технологічний інститут |
Науковий керівник | Ісидор Рабі[5] |
Відомі учні | Вальтер Кон, Бен Рой Моттельсон і Стенлі Десер |
Членство | Американська академія мистецтв і наук, AAAS[6], Американське фізичне товариство[6] і Національна академія наук США |
Нагороди | Нобелівська премія з фізики (1965) |
Джуліан Швінгер у Вікісховищі |
Біографія
Швінгер написав свою першу наукову публікацію у віці 16 років. Він навчався в Колумбійському університеті, де його науковим керівником був Ісидор Рабі. Він працював в Каліфорнійському університеті у Берклі та в університеті Пердью. Під час Другої світової війни працював над теоретичними задачами для радарів. Після війни від 1945 до 1974 року викладав в Гарвардському університеті. В цей час він розвинув поняття ренормалізації, що дозволило пояснити Лембів зсув. Він також зрозумів, що повинно існувати декілька різновидів нейтрино, які відповідали б різним лептонам. Від 1974 року працював в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Чотири учні Швінгера стали лауреатами Нобелівської премії: Рой Глаубер, Бен Рой Моттелсон, Шелдон Лі Ґлешоу та Волтер Кон.
Названо його ім'ям
Нагороди
- Премія природи світла (1949, Національна академія наук США)
- Премія ім. А. Ейнштейна (1951)
- Почесний доктор наук університету Пердью (1961) і Гарвардського університету (1962)
- Національна наукова медаль США (1964)
- Нобелівська премія з фізики (1965)
Бібліографія
- Мартин П., Швингер Ю. Теория систем многих частиц. Броуновское движение квантового осциллятора = Theory of Many-Particle Systems. Brownian Motion of a Quantum Oscillator. — М. : ИЛ, 1962. — 168 с.
- Швингер Ю. Квантовая кинематика и динамика = Quantum Kinematics and Dynamics. — М. : Наука, 1992. — 318 с.
- Швингер Ю. Теория квантованных полей = The Theory of Quantized Fields. — М. : ИЛ, 1956. — 252 с.
- Швингер Ю. Частицы. Источники. Поля = Particles, Sources, and Fields. — М. : Мир, 1973-1976. — 502+475 с.
- Schwinger J. Einstein's Legacy: The Unity of Space and Time. — W. H. Freeman, 1987.
- Schwinger J., Englert B.-G. Quantum Mechanics: Symbolism of Atomic Measurements. — Springer, 2003.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Архів історії математики Мактьютор
- SNAC — 2010.
- INSPIRE-HEP
- Математична генеалогія — 1997.
- NNDB — 2002.