Дзвінець крейдяний

Дзвіне́ць крейдяни́й[1][2][3][4] або дзвіне́ць кре́йдовий[5] (Rhinanthus cretaceus Vassilcz.) — однорічна рослина родини вовчкових. Вузький ендемік, елемент так званої гісопової флори, близько споріднений із дзвінцем пізнім (Rhinanthus serotinus).

Дзвінець крейдовий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Вовчкові (Orobanchaceae)
Рід: Дзвінець (Rhinanthus)
Вид:
Дзвінець крейдовий (R. cretaceus)
Біноміальна назва
Rhinanthus cretaceus
Vassilcz., 1955
Синоніми

Rhinanthus serotinus (Schönh.) Oborny subsp. cretaceus (Vassilcz.)
Rhinanthus angustifolius subsp. cretaceus Soó
Rhinanthus grandiflorus subsp. cretaceus Soó

Опис

Життєва форма — терофіт. Однорічна напівпаразитна рослина 15-30 см заввишки. Стебло розгалужене (рідше просте) блідо-фіолетове, рідко запушене; бічні гілки спрямовані косо догори. Листки вузьколанцетні або лінійноланцетні, дрібнозубчасті, зубців менше ніж 20 шт. Приквітки порівняно великі. Між верхньою парою гілок та найнижчими приквітками є вставні листки в кількості 5-7 пар. Суцвіття — китиця. Чашечка при плодах здута, гола, по краю тонкошорстка. Віночок двогубий, 18-20 мм завдовжки, жовтий; нижня губа притиснута до верхньої. Плід — коробочка 7-8 мм завдовжки. Насінина 2,0-2,5 мм у діаметрі зі світлим, дуже вузьким крилом. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням.

Поширення

Ендемік басейну річки Сіверський Донець. Ареал охоплює Донецьку і Харківську області.

Екологія

Зростає на схилах крейдяних відшаровувань. Облігатний кретофіл, мезоксерофіт.

Чисельність

Популяції нечисленні, ступінь їх природного поновлення незадовільний. Популяція виду в пам'ятці природи «Мар'їна гора» повночленна, чисельністю 100 тисяч особин на площі 3 га, щільність досягає 25 особин на м2.

Зміни чисельності обумовлені природною рідкісністю, порушенням умов місцезростань виду внаслідок видобування крейди, лісорозведення на крейдяних відслоненнях, випасу худоби.

Природоохоронні заходи

Рідкісний вид рослин, що потребує охорони.

Занесений до Європейського червоного списку (віднесений до категорії «Рідкісні»).[6]

Занесений до Червоної книги України. природоохоронний статус — «Недостатньо відомий».

Охороняється у відділенні «Крейдова флора» Українського степового природного заповіднику, в національному природному парку «Святі Гори» та в пам'ятці природи «Мар'їна гора».

Потребує абсолютно заповідного та заказного режимів. Необхідно виявлення усіх місцезнаходжень виду та організація там природоохоронних територій. Заборонено розробку кар'єрів, терасування схилів, лісорозведення.

Примітки
  1. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  2. Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine. Види судинних рослин флори України, занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991) на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України
  3. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Наказ від 16.02.2005 N 67 «Про затвердження Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України»
  4. Rhinanthus cretaceus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  5. Дзвінець крейдовий Rhinanthus cretaceus Vassilcz. (R. serotinus (Schönh.) Oborny subsp. cretaceus (Vassilcz.) Soó) // Червона книга України, 2009.
  6. Види [[судинні рослини|судинних рослин]] [[Флора України|флори України]], які занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 26 серпня 2013.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.