Дзержинський фенольний завод

Дзержинський фенольний завод побудований в 1916 році за рішенням військового відомства для виробництва кам'яновугільного фенолу — сировини для виготовлення вибухових речовин. Промислові потужності розташовані в адміністративному плані на території смт Нью-Йорк, Торецька міська громада, у безпосередній близькості до залізничної станції Фенольна. У липні 1917 року завод введений в експлуатацію, в роки громадянської війни зруйнований. У 1927 році відновилося виробництво хімічних продуктів коксохімічної сировини. У 1940 році заводом вироблялося 20 видів продукції. Під час Німецько-радянської війни завод знову зруйнований. Після війни підприємство вдруге відновили й періодично реконструювали: фенольний цех — двічі, в 1969 році — нафталіновий, в 1978 році — піридиновий.

У 2003 році завод орендований ТОВ НПО «Інкор і Ко» терміном на 8 років і перетворений у ТОВ НВО «Інкор і Ко» КХП Фенольний завод. Первинні інвестиції у виробництво склали $1,2 млн, одразу взято курс на розвиток підприємства, збільшення обсягів виробництва, освоєння нових видів продукції, розширення ринків збуту[2]. 2008 року Дзержинський фенольний завод був повністю консолідований із промисловою групою Метінвест Холдинг[4].

Нині КХП Дзержинський фенольний завод — центральне, єдине переробне підприємство фенолвмісної та нафталівмісної сировини в СНД. На заводі виробляється близько 30 найменувань сортів і марок продукції. Основна номенклатура: фенол, ортокрезол, дикрезол, трикрезол, ксиленол, нафталін, горючі суміші, флотореагенти. 95 % продукції підприємства відправляється на експорт: 60 % відправляється в країни Південно-Східної Азії, Близького Сходу і Перської затоки, 20 % — до Росії, 15 % — до Західної Європи[5].

Разом з тим, у ЗМІ повідомляється про суттєву екологічну небезпеку яку несе підприємство[6]. На початку 2017 року, сховища хімічних відходів фенольного заводу у контрольованому урядом Новгородському знаходилось між позиціями сторін лише за 400 метрів одна від одної, що в разі обстрілів могло спричинити забруднення на значній частині області[7].