Фенольна

Фено́льна — пасажирська та вантажна залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці на лінії Костянтинівка — Ясинувата між станціями Скотувата (13 км) та Кривий Торець (10 км). Розташована в смт Нью-Йорк Торецької міської громади Донецької області, за 7 км від міста Торецьк та за 67 км від Донецька.

Станція Фенольна

Костянтинівка — Ясинувата
Донецька залізниця
Лиманська дирекція
смт Нью-Йорк

48°19′58″ пн. ш. 37°50′19″ сх. д.
Рік відкриття 1872 (150 років)
Колій 5
Платформ 2
Тип платформ(и) бічні
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 703
Відстань до Костянтинівки, км 24
Відстань до Ясинуватої, км 27
Код станції 490903 ?
Код «Експрес-3» 2214095 ?
Послуги
Фенольна

Історія

Станція відкрита 1872 року. У безпосередній близькості до сучасної станції у 1916 році зведено фенольний завод «Інкор і Ко».

Пасажирське сполучення

На станції зупиняються лише приміські поїзди[1]. У зв'язку з бойовими діями з [[2014 по 2019 роки станція Фенольна була кінцевою для всіх поїздів з боку Краматорська. У напрямку станцій Донецьк та Ясинуватої залізничний рух тривалий час був припинений.У грудні 2019 року приміське пасажирське сполучення в бік Ясинуватої було подовжене до станції Скотувата, після чого Фенольна перестала бути кінцевою залізничною станцією підконтрольної українській владі території Донеччини.

Станція сполучає Торецьк з містами Ізюм, Краматорськ, Костянтинівка, Лиман, Лозова, Слов'янськ.

Пам'ятник на братській могилі борців за радянську владу, працівників міліції, члена ревкому, радянських воїнів — площа станції Фенольної

Примітки
  1. Розклад руху електричок по станції Фенольна. www.toretsk-vca.gov.ua. Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 22 січня 2020.

Джерела
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.