Дзьоган
Дзьога́н[5] (Veniliornis) — рід дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Представники цього роду мешкають в Центральній і Південній Америці.
? Дзьоган | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дзьоган багійський (Veniliornis maculifrons) | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
* Dendrobates Swainson, 1831[2] | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Опис
Дзьогани — невеликі дятли, середня довжина яких становить 13–20 см, а вага 23–46 г. Верхня частина тіла у них переважно оливкова, нижня частина тіла світліша, поцяткована темними смужками. Дзьогани схожі на представників роду Дятел-смугань (Piculus), однак дзьоби і хвости у дзьоганів коротші.
Види
Виділяють чотирнадцять видів:[6]
- Дзьоган вогнистокрилий (Veniliornis callonotus)
- Дзьоган жовточеревий (Veniliornis dignus)
- Дзьоган смугасточеревий (Veniliornis nigriceps)
- Дзьоган малий (Veniliornis passerinus)
- Дзьоган болівійський (Veniliornis frontalis)
- Дзьоган смугастокрилий (Veniliornis spilogaster)
- Дзьоган мангровий (Veniliornis sanguineus)
- Дзьоган червоногузий (Veniliornis kirkii)
- Дзьоган червонокрилий (Veniliornis affinis)
- Дзьоган колумбійський (Veniliornis chocoensis)
- Дзьоган гаянський (Veniliornis cassini)
- Дзьоган багійський (Veniliornis maculifrons)
- Дятел чилійський (Veniliornis lignarius)[7][8]
- Дятел смугастохвостий (Veniliornis mixtus)[7][8]
Етимологія
Наукова назва роду Veniliornis походить від сполучення наукової назви роду Venilia Bonaparte, 1850 і слова дав.-гр. ορνις — птах.[9]
Примітки
- Bonaparte, Charles Lucien (1854). Quadro dei volucri zigodattili ossia passeri a piedi scansori. У de Luca, Serafino; Müller, D. L'Ateneo Italiano; raccolta di documenti e memorie relative al progresso delle scienze fisiche (італ.). Volume 2. Parigi [Paris]: Victor Masson. с. 116–129 [125].
- W. Swainson: Picidæ. W: J. Richardson & W. Swainson: Fauna boreali-americana, or, The zoology of the northern parts of British America: containing descriptions of the objects of natural history collected on the late northern land expeditions, under command of Captain Sir John Franklin, R.N.. Cz. 2: The Birds. Londyn: John Murray, 1831, s. 302.
- Ch.L. Bonaparte. Conspectus Volucrum Zygodactylorum. „Ateneo Italiano”. 2, s. 125, 1854.
- J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 2: Spechte. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1863, s. 145.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 грудня 2021.
- Donegan, Thomas (January 2007). Proposal (#262) South American Classification Committee: Transfer Picoides mixtus and P. lignarius to Veniliornis. American Ornithologists' Union. Процитовано 7 May 2016.
- Moore, W.S.; Weibel, A.C.; Agius, A. (2006). Mitochondrial DNA phylogeny of the woodpecker genus Veniliornis (Picidae, Picinae) and related genera implies convergent evolution of plumage patterns. Biological Journal of the Linnean Society 87 (4): 611–624. doi:10.1111/j.1095-8312.2006.00586.x.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 400. ISBN 978-1-4081-2501-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.