Диктант

Дикта́нт (від лат. dictare — повторювати; диктувати, наказувати[1]) — форма письмового контролю в навчальних закладах середньої освіти, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується.

Диктант може бути повторювальним або закріплювальним. Перший має на меті ознайомлення з правилами граматики і вправу в них. Він має бути повинен систематичним і складатися у зв'язку з пройденим об'ємом курса граматики. Предметами такого диктанту служать окремі фрази або й цілі статті.

Закріплювальні диктанти частіше використовуються при проходженні синтаксису. З метою закріплення граматичних правил цей диктант завжди повинен супроводжуватися розбором.

Диктанти застосовують також у музичній освіті. Музичний диктант являє собою запис по слуху мелодій, а також невеликих двох-, трьох- і чотириголосних музичних побудов. Звичайно музичний диктант виконується на фортепіано, одноголосі диктанти іноді співаються педагогом або граються на смичкових інструментах. Музичний диктант є одним із методів розвитку музичного слуху в заняттях по сольфеджіо.

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д  Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.