Протикумулятивний екран

Протикумулятивний екран — елемент пасивного захисту броньованої техніки, призначений для руйнування (деформування) кумулятивних снарядів, гранат, зміни траєкторії польоту снаряду (гранати) та зменшення руйнівної дії кумулятивного струменя. Являє собою екран, закріплений на деякій відстані від броні. Матеріалом для екранів служать гума з тканинним посиленням, листи, сітки та ґрати з металів, сплавів (найчастіше сталі) або броні, сітки з неметалевих міцних матеріалів.

типовий вигляд сучасного протикумулятивного екрану

Принцип дії

При попаданні в екран кумулятивного боєприпасу його підрив відбувається до зустрічі з основною бронею танка та іншої техніки, внаслідок чого сформований кумулятивний струмінь, перш ніж досягти броні танка, пролітає в повітрі значну відстань, при цьому відбувається її розпад, в результаті пробивна здатність боєприпасу різко знижується. В окремих випадках екран повністю або частково руйнує, деформує боєприпас. При цьому вибуху не відбувається або руйнівна сила вибуху істотно зменшується. В залежності від попадання підривача гранати між елементами екрану або безпосередньо в один з елементів екрану та результатів руйнування гранати кумулятивний струмінь може не утворюватись. Або цей струмінь може бути несфокусованим. Також може змінитись траєкторія польоту та кут зустрічі боєприпасу з основною бронею.

Історія

Протикумулятивні екрани на польському Т-55

Протикумулятивний екран з'явився, як відповідь на створення кумулятивного боєприпасу перед Другою світовою війною в Німеччині. Під час війни радянські танкісти приварювали до броні спеціальні сітчасті екрани фабричного виробництва (помилково інтерпретовані на Заході як панцирні ліжка) тонкі листи заліза і жерсті для захисту від німецької носимої протитанкової зброї з кумулятивним боєприпасом типу «Фаустпатрон», «Панцерфауст» тощо.

Широкого застосування протикумулятивні екрани тоді не знайшли, так як за результатами радянських випробувань 1945 показали себе неефективними проти останніх версій фаустпатронів (з типових дистанцій міського бою броня все одно пробивалася, хоча діаметр пробоїни і зменшувався).

Недооцінка піхотних кумулятивних протитанкових засобів призвела до того, що американська промисловість таких екранів не випускала до самого кінця війни — танкісти виходили із ситуації шляхом навішування запасних траків, мішків з піском.

Приклади використання

На початку 21 століття конструктори намагаються інтегрувати цей елемент захисту в корпус бронетехніки, крім багатошарової рознесеної броні, протикумулятивними екранами служать гумовотканинні бортики, що захищають підвіску і борти, а також паливні баки на надгусеничних полицях.

У нижній частині корми вежі танка «Меркава Мк.2» по її периметру підвішені металеві ланцюги з кульками. Вони служать свого роду протикумулятивними екранами, призначеними для зменшення вражаючої дії кумулятивних снарядів і ПТКР, так як бойові частини останніх спрацьовують до зустрічі з основною бронею танка. На корму корпусу навішені корзини для майна, що також служать протикумулятивними екранами. З цією метою застосовувалися також навішені вздовж бортів танка ящики з піском.

Ґратчасті протикумулятивні екрани встановлюються на БМПТ (бойову машину підтримки танків). Ріжучі пластини решітки деформують корпус гранати і кумулятивну воронку. Повноцінний захист кумулятивними екранами боків і гусениць танків застосовується в таких сучасних танках як, Леклерк, Olifant, TR-580. Українська бронетехніка, що залучена в АТО, активно оснащується протикумулятивними екранами. Такий захист дозволяє зменшити небезпеку від влучення кумулятивних гранат.

Зображення сучасних протикумулятивних екранів

Випробування вітчизняних протикумулятивних екранів НВО «Практика»

Див. також

Джерела

  • Классификация защитных устройств динамического типа. Чепков И. Б. // Артиллерийское и стрелковое вооружение: Междунар.научн.техн. сб. — № 3. — К.: НТЦ АСВ. — 2004. — С.24 — 28.
  • Динамическая антикумулятивная защита. Физика горения и взрыва, 2000, т. 36, № 6.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.