Дирдин

Селом протікає річка Луценків. Село розташоване на берегах річки Вільшанки на південь від районного центру — міста Городище.

Першими поселенцями були брати Дирди — Мартин і Федір, за прізвищем яких і названо це місце Дирдин хутір.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

5 серпня 2018 року у селі Дирдин освячено УПЦ КП храм на честь великомученика і цілителя Пантелеймона[5].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1513 осіб, з яких 666 чоловіків та 847 жінок[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1436 осіб[7].

Західна частина села називається Будківка. Тут колись був степ, де випасали худобу, а для пастухів збудовано будку.

Поселення на лівому березі річки Вільшанки від центру, у напрямку цукрового заводу, називається Петрухівка, де найбільше було поселенців за прізвищем Петруха.

Поселення від центру в напрямку села Хлистунівки називається Дирдин, а людей, що проживають на вул. Устима Жука, називають церквянами, тому й донині на цій вулиці проживають переважно сім'ї з прізвищем Дирда, а ще тому, що в цій частині була збудована у XVII столітті перша церква в ім'я великомученика Пантелеймона, котру чумаки перевезли з Калинівки. Другу збудовано на місті старої в 1882 році. Обидві церкви були дерев'яні, мали прекрасний архітектурний стиль і знаходилися в історичному центрі Дирдинського хутора. За радянських часів приміщення церкви використовували під колгоспну комору. Проте в 1978—1979 роках її розібрано і матеріали використано для тваринницьких ферм. Вулицю названо на честь земляка-винахідника Устима Жука. Устим Жук був одним із першовідкривачів гідролізної промисловості.

Правобережна частина села, де тягнеться вулиця, названа іменем односельця, Героя Радянського Союзу Івана Уса, ділиться на дві частини — Симиренчина гребля (завдяки ініціативі Симиренка збудовано греблю через річки Вільшанку та Лолівка, оскільки там жили сім'ї Лоли, які побудували вітряки на Морозовій горі).

Майже у центрі села (платформа Дирдин) зупиняється електричка сполученням Миронівка-Цвіткове-Шевченко-Знам'янка.

Одним з відомих людей села є Олександр Лан (Кирило Юхимович Коршак). 21 грудня 1937 року на закритому засіданні виїзної сесії військової колегії Верховного Суду СРСР поета було засуджено до розстрілу, а наступного дня вирок виконано.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

• Дирдин на who-is-who.com.ua^{[недоступне посилання з квітня 2019]}