Дніпро-прип'ятська культура

Нуклеуси в комплексах культури складають дуже незначний відсоток. Там, де їх форма достовірно визначається, вони майже завжди прямоплощадні, саме чим різко відрізняються від переважно косозрізаних нуклеусів нобельської групи.

Відсоток пластин в комплексах трохи вище, ніж, скажімо, на стоянках кудлаївської культури, але їх значно менше, ніж в піздньомезолітичних культурах південіших територій України — наприклад, у гребениківської, кукрецької та інших.

В цілому виготовлених з пластин знарядь менше, ніж тих самих виробів зі сколів, хоча в окремих комплексах (Вишгород-ДВС) перших більше.

Скребки кількісно переважають різці. Таке перевищення буває значним до чисельності різців у лише кілька відсотків. Скребки, навпаки, складають часто до 40 % всіх знарядь, що характерно і для багатьох інших культур пізнього мезоліту сусідніх територій — яніславицької, гребениківської та інших. Скребки переважно кінцеві, головним чином на сколах, і значно менше таких скребків на укорочених пластинах. Також зустрічаються підокольні скребки на сколах. У деяких комплексах виявлені поодинокі подвійні скребки. В цілому типологічний склад скребків дуже близький до комплексів яніславицької культури Польщі, за винятком наявності округлих скребків загайської групи.

Мікроліти геометричних форм в комплексах дніпро-прип'ятської культури відіграють помітну роль, складаючи іноді понад 10 % знарядь, що приблизно стільки, скільки в «мікролітичних» пам'ятках, як Гребеники, Мурзак-Коба та інше.

Тип трапецій стійкий; вони зазвичай високих і середніх пропорцій, чим відрізняються від знахідок південних мезолітичних культур і наближаються до матеріалів культур Північної України, Білорусії та Польщі.

Трикутників мало (1 %), що характерно і для пам'ятників більш західних територій, зокрема — Польщі та інших, на що звертали увагу Стефан Кароль Козловський, В. Ф. Ісаєнко та Леонід Залізняк.

Косі вістря становлять значний відсоток знахідок. Разом з відносно великою кількістю мікрорізців вони є однією з характерних рис культури. Саме за наявністю цих вістрів, виготовлених в мікрорізцовій техніці, ряд стоянок дніпро-прип'ятської культури в Західній Волині і над Прип'ятью були включений Стефаном Козловським до яніславицької культури (тип Кам'яне I). Але на відміну від яніславицьких комплексів Польщі на дніпро-прип'ятських стоянках косі вістря з підретушуваною підставою зустрічаються дуже рідко (Корми, Нетішин), де підстава зазвичай вирівняня зламом.

Зрідка в комплексах дніпро-прип'ятської культури зустрічаються окремі пластини-вкладиші. Дещо більше їх знайдено лише на стоянці Корми Iб.

Невеликий відсоток вістрів з затупленим краєм — основна ознака, за яким рудоострівські комплекси відрізняються від стоянок кудлаївської культури.

Макролітічні знаряддя дуже нечисленні. Зустрічаються лише примітивні сокири, наприклад, в комплексах Вишгород-ДВС, Загай, Коржі-Бірки та інших.

Через низький відсоток макролітів дніпро-прип'ятська культура значно відрізняється від донецької, народицької, піщанорівської та інших культур, де макролітичні вироби добре представлені.