Дністровський лиман

Дністро́вський лима́н лиман на північно-західному узбережжі Чорного моря, в який впадає річка Дністер. Знаходиться в Одеській області України.

Дністровський лиман
Вигляд на лиман з Аккерманської фортеці
Карта Дністровського та Будацького лиманів (румунською мовою)
46°14′ пн. ш. 30°21′ сх. д.
Частина від Північно-західна частина Чорного моря
Море Чорне море
Прибережні країни  Україна
Регіон Одеський район
Білгород-Дністровський район
Довжина 42,5 км
Ширина 12 км
Площа 360 км² (інколи до 408 км²)
Максимальна глибина 2,7 м
Середня глибина 1,8 м
Об'єм 387,4 млн м³
Вливаються
  • Дністер, Скуртянка
  • Солоність 0,5—3 
    Міста та поселення Білгород-Дністровський, Овідіополь, Затока, Кароліно-Бугаз, Шабо
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 709926
    Дністровський лиман
    Дністровський лиман (Україна)
     Дністровський лиман у Вікісховищі

    Відділений від моря вузькою піщаною косою Бугаз. На лимані розташовані міста Білгород-Дністровський і Овідіополь. У самому Дністровському лимані також виділяють Карагольську затоку.

    Розташування

    Розташований при північно-західній частині Чорного моря у межах Одеської області (між Білгород-Дністровським та Одеським районами).

    Відокремлений від моря піщаним пересипом косою Бугаз (завширшки від 40 до 500 м). Лиман з'єднаний із морем вузькою протокою Цареградським гирлом.

    Опис

    Фотографія лиману з космосу

    Лиман відкритий, олігогалинний, судноплавний. Назва походить від річки Дністер, яка впадає в лиман. Утворився в результаті трансгресії моря в долину Дністра. Довжина лиману становить 42,5 км, ширина — від 4 до 12 км, площа — 360 км². (один із найбільших за площею серед лиманів України). Глибина — від 0,6 до 2,7 м, місцями до 5 м.

    Північні береги низькі, заболочені; західні та східні високі, розчленовані ярами. Середня солоність 0,5—3 ‰ (у південній частині від 9 до 17 ‰). Взимку замерзає, влітку температура сягає +26. Дно біля берегів піщано-мулисте, подекуди кам'янисте, у центральній та північній частині — мулисте.

    Гіпотеза про острів Офіусса

    Античні географи та історики неодноразово згадували на Дністрі поселення Офіусса (дав.-гр. Οφιούσσα), що перекладається з давньогрецької мови як «зміїний острів». Український історик Михайло Агбунов висловив гіпотезу, що до н. е. Дністровський лиман розділявся на два рукави та являв собою дельту Дністра, і на дельтовому острові між рукавами знаходилося поселення Офіусса, згадуване античними географами. За оцінками історика, його довжина була в середньому 20—30 км, ширина — 5—8 км, поверхня підіймалася над рівнем моря на 1—2 м[1].

    В античну добу під час фанагорійської регресії рівень Чорного моря був нижчий за сучасний на понад 5 м, проте пізніше почалася німфейська трансгресія, і рівень моря почав підніматися. Через це у дельті Дністра почали засолюватися прісноводні ґрунтові прошарки та дельтовий острів розмило[2]. Поверхня острова наразі перекрита кількаметровим прошарком лиманоморських осадків[1].

    Флора і фауна

    Поширені водолюбні рослини, біля північних берегів зарості очерету й осоки. Водиться близько 70 видів прісноводних риб (лящ, короп, судак, окунь, щука, сом, карась, бичок), під час нересту з моря заходять осетрові, хамса, кефаль. У плавнях — гніздування кулика, качки, лебедя-шипуна.

    Природоохоронні території

    Біля північної частини лиману розташований Нижньодністровський національний природний парк, біля західної Лиманський ландшафтний заказник.

    Галерея

    Див. також

    Примітки

    1. Агбунов, М. В. (1992). Античная география Северного Причерноморья. Страницы истории нашей Родины (російською). Москва: Наука. с. 139—154. ISBN 5-02-005860-2.
    2. Ольговський, С. Я. Колонізація Нижнього Подністров’я. www.myslenedrevo.com.ua (українською). Процитовано 17 квітня 2021.

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.