Нижньодністровський національний природний парк

Загальна площа Нижньодністровського національного природного парку становить 21311,1 га, у тому числі 3700 га земель, що надаються йому в постійне користування, та 17611,1 га земель, що включені до його складу без вилучення у землекористувачів, на яких здійснюється традиційна господарська діяльність з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Найближчий населений пункт — с. Маяки Одеського району, в якому розташований адміністративний будинок № 2 Нижньодністровського національного природного парку. Село Маяки розташоване на лівому березі річки Дністер, на відстані 40 км від м. Одеси.

Нижньодністровський національний природний парк, як і всі інші національні парки, згідно з законом України про ПЗФ (1992)[2], має поділ території на функціональні зони. В межах кожної з цих зон на території Парку встановлюється диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання його природних ресурсів. Виділяють чотири зони парку:

• заповідна зона;
• зона регульованої рекреації;
• зона стаціонарної рекреації;
• господарська зона.

• див. також: Національні природні парки України

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий національний природний парк фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території Нижньодністровського національного природного парку входять такі об'єкти ПЗФ України:

• «Дністровські плавні» (заповідне урочище);
• «Лиманський» (ландшафтний заказник місцевого значення)
• Карагольська затока, яка з 1965 року була частиною іхтіологічного заказнику.

Одна з найбільших цінностей парку — водні угіддя. Парк розташований у межах водно-болотних угідь міжнародного значення: «Північна частина Дністровського лиману» та «Межиріччя Дністра-Турунчука», які є Рамсарськими угіддями.

Унікальні за своїм статусом території річок Дністер і Турунчук, озерно-плавневі системі в межах парку, тому особливу увагу науковці приділяють вивченню впливу гідрологічного режиму на екосистеми, рослинний і тваринний світ.

Нижньодністровський національний природний парк
Береги Дністра	Затоки і мілина на Дністрі	Заповідні куточки Парку	Лиман в окол. с. Надлиманське

Глечики жовті на Білому озері

На території парку зареєстровано понад 700 видів вищих рослин, з яких 28 — рідкісні, занесені до Червоної книги України. Деякі види рослин і тварин занесені також до Європейського червоного списку та до списку рідкісних видів Міжнародної спілки охорони природи. Саме тому дельта Дністра є природним багатством світового надбання.

Норка європейська — рідкісний ссавець, стабільна популяція якого в Україні відома тільки на Нижньому Дністрі.

На території Парку виявлено: молюсків — 90 видів, комах — 554 види, риб; — 67 видів, земноводних — 9, рептилій — 6 видів, представників пташиного світу — 254 види; ссавців — 32 види (без рукокрилих).

У межі парку включені частини двох водно-болотних угідь міжнародного значення «Межиріччя Дністра — Турунчука» та «Північна частина Дністровського лиману», які охороняються Рамсарською конвенцією. Тому територія Парку, як складова водно-болотних угідь, має унікальне значення як місце гніздування, линяння і зимівлі для птахів, що мігрують між Євразією та Африкою.

Завдяки унікальним природним умовам і збереженню типових ландшафтів територія НПП характеризується надзвичайно високим різноманіттям фауни. З них у Червону книгу України занесені 9 видів риб, 20 видів комах, 2 види рептилій, 20 видів ссавців, 58 видів птахів. Пелікан кучерявий, баклан малий, казарка червоновола, савка, орлан-білохвіст — види, що занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі.

У пониззі Дністра існують найбільші колонії лелекоподібних і веслоногих птахів Азово-Чорноморського регіону. Чисельність деяких гніздових видів дельті Дністра складає понад 1% відповідних георгафічних популяцій, що визначає виключну важивість цих місць існування. Тут гніздиться (максимальна чисельність) 3160 пар коровайки (7,0% географічнї популяції), 5400 пар квака (3,6%), 1020 пар чаплі жовтої (1,6%), 8000 пар баклана великого (8,0%), 860 пар чепури великої (7,2%), 1026 пар чепури малої (1,6%), 420 пар чаплі рудої.[3], понад 700 пар баклана малого[4].

На території парку мешкає одна з останніх в Україні природних популяцій рідкісного коловодного виду ссавців — норки європейської (Mustela lutreola), щодо якої опубліковано огляд стану популяцій [5]. На Нижньому Дністрі також мешкає популяція крота, який розселився тут далеко на південь, за межі свого основного ареалу, само завдяки заплавним комплексам [6]. Тут мешкає стабільна локальна популяція шакала, опис екології якої опубліковано відомим дослідником природи Нижнього Дністра Миколою Роженком [7].

У регіоні Нижнього Дністра традиційно з давніх-давен практикуються полювання й риболовля, які поширюються і на територію парку. Служба охорони Парку постійно веде контроль цього і регулярно вилучає знаряддя лову, зокрема й тенета для лову риби, про що постійно інформує екологічну громадськість на своєму сайті та в мас-медіа[9]. Виявляти такі випадки порушень заповідного режиму допомагають Парку і місцеві екологісти, у тому числі й група волонтерів, які активно співпрацюють з Парком. За звітами служби охорони НПП мова йде про кілометри вилучених тенет.

Логотип парку

Співробітники парку в останні два роки організували унікальну акцію: виявлені сітки не нищаться, а переробляються волонтерами на маскувальні сітки і переправляються українським бійцям, що воюють в зоні АТО. На сайті Парку відмічено, що «Громадські організації разом із співробітниками парку знайшли корисне застосування сіткам, що були вилучені на території парку. З них були виготовлені маскувальні сітки для АТО, які зараз рятують життя нашим патріотам. За це окремо на урочистому заході з нагоди святкування Дня Незалежності подякували волонтери.»[10]

Аншлаг біля с. Південне

Річка Турунчук біля села Яськи

У Нижньодністровському національному природному парку існує низка типових для заповідних територій України проблем, що пов'язані з використанням ділянок, які межують з населеними пунктами. Наприклад, в зоні регульованої рекреації Парку біля с. Маяки Біляївського району Одеської області в період розбудови Парку було споруджено близько 50 дач. Попри це, Парк постійно працює над налагодженням співпраці з місцевими громадами, проводить з ними зустрічі, семінари, організує різноманітні екологічні акції, у тому числі й зі школярами, що сприяє налагодженню нормального співіснування природоохоронців і природокористувачів, зростанню екологічної свідомості населення, поширенню знань про безцінні куточки регіону, якими можна і варто пишатися.

Особливо велику роль співробітники парку приділяють роботі з дітьми.

Серед таких акцій:

• висадка дерев в населених пунктах, що входять в територію НПП[11]),[12]
• участь у проведенні творчих конкурсів та виставок[13],
• екологічні рейди та акції (напр. «Чистий Дністер — запорука екологічної рівноваги регіону» 25 квітня 2015 року)[14][15].

Разом з цим, доволі часто трапляються випадки неконтрольованих пожеж в плавнях, що знищує матеріальні цінності, створює загрозу для життя людей, тварин, негативно впливає на навколишнє природне середовище. Так, наприклад, 15 січня 2022 року, о 13:00, вогонь, який спалахнув одночасно на двох ділянках парку, поміж 40-41км та 45-46 км вздовж автомобільної траси Одеса-Рені, блискавично поширився завдяки шквальному вітру. Полум'я швидко дісталося котеджного селища Ватер-Сіті, яке розташоване поблизу, затягло його димом і рушило до р. Турунчук. На місці пожежі працювали 7 підрозділів ДСНС та спільними зусиллями місцевих жителів і пожежників вогонь вдалося загасити тільки наступного дня близько 20:00. Площа пожежі склала близько 800 гектарів, а збитки становили 440 000 грн[16][17][18]. 21 січня 2022 року, в Нижнєдністровському національному природоохоронному парку знову сталася пожежа, в результаті якої згорів очерет на відкритій території природоохоронного парку на орієнтовній площі 5 гектарів[19].

Нижньодністровський природний парк

Нижньодністровський національний природний парк з 49 національних парків України за рейтингами ЗМІ входить у десятку найкращих національних парків. «Тут справжній рай для любителів природи».[20]

Відділом екоосвіти та рекреації Нижньодністровського національного природного парку було розроблено та затверджено чотири екологічні маршрути: «Царство птахів», «Дністровська Амазонія», «Старий Турунчук», «Блискучий Ібіс» та одна екологічна стежка — «Острів Гонтаренко».

• Туристичний маршрут «Царство птахів». Протяжність маршруту — бл. 20 км. Водний маршрут на катері від села Маяки головним руслом Дністра, потім по руслу Глибокий Турунчук з виходом у Дністровський лиман. Зворотний шлях — через протоку «Кіляри» з виходом у Глибокий Турунчук, далі Дністром до села Маяки. Під час екскурсії відвідувачі побачать пеліканів, лебедів, великих та малих бакланів, чапель, болотних крячок, а також зарості рідкісної рослини — плавуна щитолисного, і найбільшу в Європі плантацію глечика жовтого.
• Туристичний маршрут «Дністровська Амазонія». Довжина маршруту від міста Біляївка — 8 км, від села Маяки — 20 км. Цей річковий маршрут пролягає основним руслом Дністра, руслом річки Турунчук та мальовничою протокою «Амазонка» через заплавний ліс.

• Сайт Нижньодністровського НПП
• Пониззя Дністра (сайт Миколи Роженка про Нижньодністровський НПП та інші перлини)
• Нижньодністровський національний природний парк // ПЗФ України (Мінприроди. сайт)
• Про створення Нижньодністровського національного природного парку. Президент України; Указ, Перелік від 13.11.2008 № 1033/2008
• Гість студії — директор Нижньодністровського національного природного парку («Встречи на Думской»)
• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нижньодністровський національний природний парк

• Олейник Ю. Н., Роженко Н. В. Очерк териофауны устьевой области р. Днестр. — Одесса, 2011. — 28 с. — (Известия музейного фонда имени А. А. Браунера; Том 8, вып. № 4)
• Роженко М. В. Хижі ссавці Північно-Західного Причорномор'я (фауна, динаміка чисельності та морфологія). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 — зоологія. Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Київ, 2006.