Шабо
Шабó — село в Україні, в Білгород-Дністровському районі Одеської області, адміністративний центр Шабівської сільської громади. Розташоване на березі Дністровського лиману, на відстані 10 км від Чорного моря. Через село проходить об'їздна гілка E87 — траса Н33 Монаші — Одеса.
| село Шабо | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Одеська область | ||
| Район/міськрада |  Білгород-Дністровський район | ||
| Громада | Шабівська сільська громада | ||
| Облікова картка | Шабо | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1788 як Аша-Абаг | ||
| Населення | 7108 | ||
| Площа | 4,61 км² | ||
| Густота населення | 1541,87 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 67770 | ||
| Телефонний код | +380 04849 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 46°07′37″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. | ||
| Водойми | Дністровський лиман | ||
| Відстань до районного центру |
8 км | ||
| Найближча залізнична станція | Шáбо | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63 | ||
| Карта | |||
  Шабо | |||
 Шабо | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Назва
Місце, куди прибули швейцарські переселенці спрадавна називалося — «Аша-Абага» (тур. Acha-abag), що турецькою означає «Нижні сади» («садами» в той час називали виноградники, а «нижніми» їх іменували тому, що вони розташовувалися нижче Аккермана). Франкомовні швейцарці спочатку намагалися зберегти історичну турецьку назву, але через труднощі вимови поступово переробили його в «Шаба» (Schabag, «g» наприкінці слова у французькій не вимовляється), а потім остаточно перейменували в «Шабо» на французький манер.
Історія
Перше татарське поселення на місці сучасного Шабо з'явилося близько 500 років тому. Найбільш раннє свідчення про існування Шабо зафіксовано у формі «Аша-Абага» в картографічному джерелі 1788 року. Ця дата вважається датою заснування Шабо[1].
10 листопада 1822 року з дозволу імператора Олександра I було створено поселення переселенців з швейцарського кантону Во. Натхненник переселення швейцарців і засновник колонії — Луї-Венсан (Іван Карлович) Тардан, який зазначав, що «Якщо хочете побачити рай на землі, кращого місця не знайдете».
Станом на 1886 рік у швейцарській колонії, центрі Шабської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 494 особи, налічувалось 83 дворових господарства, існувала лютеранська церква, школа, крамниця[2]. За 7 верст — молитовний будинок.
Село є колишнім районним центром Лиманського району Аккерманської області.
У ніч на 27 січня 2015 року в Шабо було завалено пам'ятник Леніну[3].
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 8449 осіб, з яких 3833 чоловіки та 4616 жінок.[4]
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 7152 особи.[5]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 64,04 % |
| російська | 33,98 % |
| молдовська | 0,72 % |
| болгарська | 0,69 % |
| білоруська | 0,13 % |
| вірменська | 0,13 % |
| гагаузька | 0,08 % |
Виноробство
Село відоме своєю виноробною продукцією, на його території розташоване ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо».
Перші виноградні сади у цьому регіоні були висаджені ще греками і генуезцями у VI столітті. Пізніше унікальні сорти винограду сюди завезли турки, які заснували поселення Аша-абаг. І вже «офіційні» основоположники культурного виноробства у цьому регіоні — франкомовні швейцарські переселенці — називали це місце Шабаг, яке з часом місцеве населення перейменувало на легше, — Шабо.
Шабо — одне з небагатьох місць в Європі, де лоза не постраждала від «виноградної чуми» — філоксери. Примітно, що під час антиалкогольної кампанії 1985 року в Шабо практично не вирубувалися виноградники. І в наші дні шабські вина славляться своєю якістю.
В 2009 в селі відкритий Центр культури вина Шабо.
Відомі люди
В 1889 і в 1891 в Шабо перебувала Леся Українка. Влітку 1891 лікуючись у Криму в Євпаторії, під час спалаху епідемії тифу вона захворіла і змушена була виїхати в серпні 1891 року у Шабо. Родина швейцарських переселенців-колоністів Тардан гостинно приймала Лесю Україніку близько двох місяців, аж до її повного видужання. У Шабо Лесю Українку відвідали М. В. Лисенко та сім'я Комарових. Під час перебування в Шабо Леся багато читала і вела інтенсивне листування. Зокрема писала листи до письменника і видавця М. І. Павлика, до свого дядька — відомого вченого і суспільного діяча М. П. Драгоманова, до матері — Олени Пчілки та батька — П. А. Косача[7].
В Шабо похований український патріот Ігор Іванов, командир-десятник одеського відділення «Правого сектора», який загинув у зіткненні з проросійськими бойовиками під час протистояння в Одесі 2 травня 2014 року[8].
Народились
- Альошина-Костюкова Вікторія Дмитрівна — артистка оперети (ліричне сопрано). Народна артистка України.
Примітки
- Найкрасивіші екскурсіі в Одеській області. https://odessa-future.com.ua/ (Ukrainian). Процитовано 29.04.2021.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- В Одеській області триває «ленінопад»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
- Подорож до Акермана. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 6 липня 2012.
- Загиблого Ігоря Іванова нагородили церковною медаллю «За жертовність і любов до України». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.
Посилання
- Шабо // В кн. Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область.-Київ,1969.-с. 310—319(Бойко Д. П. і Галяс Василь Терентійович)
- История Городов и Сел. Том Одесская область, стр. 277—288 (рос.)
- Шабо — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)