Докси (Чеська Липа)

Село було засноване після прибуття німецьких колоністів з наміром чеського короля Пржемисла Оттокара II захищати торгові шляхи (Мельницький та Житавський) та протистояти могутності роду Марквартіце[5][6].

Перша письмова згадка — у грамоті короля, написаній у Пісеку в 1264, коли він подарував німцям Хартвіґу та Конраду з Краварж землі біля струмка Докси. З цієї грамоти ведуть літочислення міста. Проте згідно з іншими джерелами, виділена земля стосувалась не Докс, а Старого Бездєза.

Оригінальна німецька назва села була Hirschberg, але нові чеські поселенці згодом перейменували поселення в Докси. Чеська та німецька назви використовувались паралельно до 1945.

Інша згадка про Докси міститься у грамоті Вацлава II від 1293[7]. Вона вважається першим достовірним письмовим документом з історії міста[8].

Імператор Карл IV сприяв розвитку міста. Він надав Доксам привілеї (право чинити суд, влаштовувати щотижневі ярмарки, варити пиво). В 1366[9] або 1367[10] з його волі заклали Велике озеро площею 350 га, яке сьогодні називають Маховим озером.

Син Карла ІV Сигізмунд Люксембурзький заставив маєток Яну з Міхаловіц, котрий за допомогою Берка з Дуби включив його в антигуситський анклав. У 1426 гусити пограбували маєток Бездєків, включно з Доксами. У 1445 маєток викупив Ян Сміржіцки зі Сміржіц, але після його страти в 1453 Докси було повернуто родині Міхаловіц. У цей період тут переважало чеське населення.

Ратуша на площі Республіки

У XV—XVI століттях на цій території активно розвивалося рибництво. Було побудовано ще п’ять ставків. У 1531 дамбу на ставках прорвала велика повінь. Під час Тридцятилітньої війни регіон був розграбований військами, а згодом заселений німцями.

Після 1553 Докси придбав Ян з Вартенберка і збудував тут садибу, замок та пивоварню[10]. У 1620, через тиждень після Битви на Білій горі, місто було пограбоване армією герцога Максиміліана Баварського. Згодом містом володіла сім’я Батлерів[11].

У 1680 місто та прилеглу садибу Батлери продали графу Арношту Йозефу з Вальдштейна. Сім'я Вальдштейнів володіла Доксами до 1945[12].

Наприкінці XVІІI століття місто згоріло, а статус міста було втрачено.

Після 1800 у Чехії розвивається текстильна промисловість. Також син банкіра з Бржежа та власник лісопилки Франтішек Вюнше побудував у Доксах картонну фабрику на пагорбі і будинки для робітників у долині, так звану Малу страну. Завдяки цій фабриці кількість постійних мешканців зросла до 2000. Вюнше часто вступав у бурхливі суперечки з графом Вальдштейном, бо платив своїм працівникам краще. "Картонка" остаточно була закрита в 1839. Вальдштейн викупив землю і 500 жителів виїхали з Докс[13].

Наприкінці ХІХ століття у місті процвітає туризм[14].

У 1867 залізнична лінія з'єднала місто з околицями. Під час так званої Першої республіки Докси називали Північночеською лазнею або Північночеською Рів'єрою. У 1928 на березі Махового озера був створений пляж[12] .

У період між 1938 і 1945 роками німецькомовні Докси належали до Третього рейху в межах Судетської області. Після Другої світової війни відбувся майже повний обмін населенням та місцевими назвами[15].

У 1848 Докси були маєтком, що належав графу Крістіану з Вальдштейна та Вартенберка. На той час 27 муніципалітетів належали до маєтку Докси і входили до краю Млада-Болеслав.

Після скасування кріпацтва та в результаті революції в Австрійській імперії (1848—1849) відбулися радикальні зміни державного управління. Шляхетські маєтки були ліквідовані, впродовж 1850 створені нові повіти, політичні та судові округи. Після реформи був утворений Чеськолипський край з 10 політичними округами. Докси і Старе Сплави були включені до політичного округу Дуба.

Під час чергової державної реформи у 1855 Докси знову увійшли до складу краю Млада-Болеслав. Згідно з реформою 1 січня 1949 було створено округ Докси, який належав до Ліберецького краю. У 1960 Докси увійшли до округу Чеська Липа, де знаходяться і сьогодні[16][17]/