Долгих Володимир Іванович

Володимир Іванович Долгих (нар. 5 грудня 1924(19241205), село Іланське Єнісейської губернії, тепер місто Іланський Іланського району Красноярського краю, Російська Федерація — 8 жовтня 2020, місто Москва) — радянський державний діяч, секретар ЦК КПРС, 1-й секретар Красноярського крайкому КПРС. Член ЦК КПРС у 1971—1990 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 24 травня 1982 по 30 вересня 1988 року. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Депутат Державної думи Російської Федерації 6-го скликання (2011—2013). Член Ради Федерації РФ (2013—2018). Двічі Герой Соціалістичної Праці (4.12.1965, 4.12.1984). Кандидат технічних наук (1968). Доктор технічних наук, професор.

Долгих Володимир Іванович
Народився 5 грудня 1924(1924-12-05)[1][2]
село Іланське Єнісейської губернії, тепер Іланського району Красноярського краю, Російська Федерація
Помер 8 жовтня 2020(2020-10-08) (95 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  СРСР,  Росія
Національність росіянин
Діяльність політик, металург, редактор, військовослужбовець, державний діяч, депутат Державної Думи РФ
Alma mater Іркутський державний технічний університет (1949)
Науковий ступінь доктор технічних наук
Вчене звання професор
Знання мов російська
Заклад Q4327355?
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС, Рада Федерації і 6th State Duma of the Russian Federationd
Посада депутат Державної Думи РФ, член Ради Федерації і депутат Верховної ради СРСР
Військове звання старшина
Партія КПРС
Діти Q4164520?
Нагороди

Життєпис

Народився в родині слюсаря залізничного депо станції Іланська Єнісейської губернії.

Під час навчання в середній школі № 61 міста Іланського Володимир Долгих був головою ради шкільної піонерської дружини, потім — секретарем комсомольської організації.

У Червоній армії з 1941 року. Учасник німецько-радянської війни. Додавши собі рік, добровольцем пішов у діючу армію. З маршовою ротою був направлений на Західний фронт, де в цей час йшла битва під Москвою. Був зарахований до 25-го стрілецького полку 6-ї гвардійської стрілецької дивізії, і незабаром призначений політичним керівником роти протитанкових рушниць. 9 лютого 1943 року в бою в Орловській області був важко поранений. На початку 1944 року — комісований з армії.

Член ВКП(б) з 1942 року.

Закінчивши підготовчий курс, у 1944 році поступив в Іркутський гірничо-металургійний інститут, який закінчив з відзнакою в 1949 році. Одночасно з навчанням в інституті закінчив у 1948 році Вечірній університет марксизму-ленінізму при Іркутськом міському комітеті ВКП(б).

З 1949 року на інженерно-технічних посадах. У 1949—1958 роках — начальник зміни, технолог, начальник цеху № 6 (виробництво платини і паладія), начальник цеху № 3 (виробництво родія), головний інженер Красноярського афінажного заводу (потім — заводу кольорових металів).

У 1958—1962 роках — головний інженер Норильського гірничо-металургійного комбінату імені Завенягіна.

У 1962 — квітні 1969 року — директор Норильського гірничо-металургійного комбінату імені Завенягіна Красноярського краю.

28 квітня 1969 — 28 грудня 1972 року — 1-й секретар Красноярського крайового комітету КПРС.

18 грудня 1972 — 30 вересня 1988 року — секретар ЦК КПРС. Одночасно у 1976—1984 роках — завідувач відділу важкої промисловості (з 1983 року — важкої промисловості і енергетики) ЦК КПРС.

З вересня 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. З 1997 року — голова правління Московської регіональної громадської організації «Красноярське земляцтво».

У 2000-і роки був членом Ради директорів ГМК «Норильський нікель».

З 2002 року — голова Московської міської ради ветеранів. З липня 2008 року — голова Громадської ради міста Москви. Віце-президент регіонального благодійного громадського фонду сприяння театру і телебачення імені І. Смоктуновського «Золотий пелікан».

У 2011—2013 роках Володимир Долгих був депутатом Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації VI скликання в складі федерального списку кандидатів, висунутого партією «Єдина Росія». Як найстарший за віком депутат Державної думи шостого скликання, відповідно до конституції Російської Федерації і регламенту Держдуми відкрив перше засідання нижньої палати нового скликання.

З 13 вересня 2013 по 19 вересня 2018 року указом мера Москви С. Собяніна наділений повноваженнями члена Ради Федерації від виконавчої влади міста Москви. Член комітету РФ з економічної політики.

З 23 грудня 2014 по 29 вересня 2017 року — позаштатний радник губернатора Красноярського краю В. Толоконського. З 26 жовтня 2017 року — позаштатний радник губернатора Красноярського краю О. Усса.

Нагороди і звання

Примітки
  1. Долгих Владимир Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Munzinger Personen

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.