Дольд-Михайлик Юрій Петрович

Пам'ятна дошка

Народився 17 березня 1903 р. в с. Бутенки Полтавської губ. в родині залізничного сторожа. У рідному селі закінчив «вищепочаткову» школу, а пізніше (екстерном) — Кобеляцьке комерційне училище. Диплом про вищу освіту отримав 1928 року в Дніпропетровському державному унiверситетi.

Трудову діяльність розпочав у 1919 році. Спочатку працював у ближніх селах лектором-бібліотекарем, пізніше був начальником повітового відділу політосвіти, директором дитячої трудової колонії імені Третього Інтернаціоналу (Лозова, Харківської обл.), а з 1929 року — співробітник газети «Комуніст». Був головним редактором Української студії кінохроніки (1934—1935), керівником «Кінолітопису» (1936—1937), головним редактором Київської студії художніх фільмів (1937—1942). В ці роки Дольд-Михайлик разом з сином письменника Івана Франка, Петром, написав сценарій за мотивами творів «Борислав сміється», «Boa constrictor», «Звернений грішник», «Яця Зелепуа» та інші. За втілення цієї картини взявся режисер В. Кучвальський. Але йому судилося довести зйомки тільки до половини. Бої німецько-радянської війни дійшли до Києва і в місті почалася евакуація. Тоді відзнятий матеріал не увійшов до списку цінностей, що підлягали збереженню. Тому плівки втоплено у Дніпрі. Головну роль у стрічці «Борислав сміється» виконував Семен Свашенко.

У роки німецько-радянської війни — начальник театрального відділу Управління в справах мистецтв Туркменської РСР.

Після війни завідувач літературної частини театру ім. Щорса, потім працював із газетою «Радянська Україна».

Написав популярну в радянські часи трилогію про розвідника Григорія Гончаренка (він же — Генріх фон Гольдрінг). По першому, найвідомішому роману трилогії «І один у полі воїн» 1960 року на кіностудії ім. Довженка знято фільм «Далеко від Батьківщини» за сценарієм самого Ю. Дольд-Михайлика. Фільм в тому ж році став лідером прокату.

Помер 18 травня 1966 р. в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Книжки: збірки нарисів та оповідань, повісті, романи

• «Між двома батьківщинами» (1930)
• «Колгоспні люди» (1931)
• «Жіночі портрети» (1934)
• «Степовики» Роман (1949)
• «Степ прагне» (1951)
• «Каховські оповідання» (1952)
• «Портрет матері» (1954)

Роман-трилогія:

• «І один у полі воїн» Роман (1956) — екранізовано на кіностудії ім. О. Довженка рос. «Вдали от Родины» (1960)
• «У чорних лицарів» Роман (1964)
• «Над Шпрее клубочаться хмари» (1965) (рос.)

• «Щорс» (1938)
• «Котовський» (1937—1938)
• «Великий закон» (1948)
• «Бориславська трагедія» (1954)
• «Богунці» (1960) — оновлений варіант «Щорса»

У Києві його ім'ям названо вулицю. На фасаді будинку № 6 по вул. Великій Васильківській, де в 1952—1966 рр. жив письменник, встановлено меморіальну дошку.

Нагороджений орденом «Знак Пошани».

• Сценаристы советского художественного кино. М., 1972. — С.120;
• Письменники Радянської України. 1927—1987. К., 1988. — С.195;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.215.
• Вишневская Н. А., Юрій Дольд-Михайлик, «Радянське літературознавство», 1959, № 1;
• Українські письменники. Біобібліографічний словник, т. 4, К., 1965;
• История украинской советской литературы, К., 1965.

• БСЭ, Дольд-Михайлик Юрий Петрович (рос.)
• Шпіономанія. Юрій Петрович Дольд-Михайлик
• Автор відомого шпигунського роману починав у дніпропетровських газетах