Дослов'янська Хорватія

Територія Хорватії була населена з доісторичних часів. Знаряддя з нижнього шару Шандаля I стоянки Шандаля (серб. Шандаља) датуються віком бл. 800 тис. років. Шандаля II має радіовуглецеве датування бл. 12320 років.

У середньому палеоліті (45-38 тис. років тому) тут мешкали неандертальціпечері Віндія, в околицях Крапини)[1]. Неандертальці з Крапини були канібалами[2] та хворіли на рак[3].

Перші ознаки появи культури людини сучасного вигляду на стоянці Шандаля-2 з'явилися через 5-6 тисячоліть після кампанського вулканічного супервиверження, що сталося 39 тис. років тому і тривало сотні років в районі Флегрейських полів на Апеннінах[4].

Палеолітична Венера з печери Влакно на острові Дугі-Оток датується віком 15 тис. років[5].

На узбережжі і островах Адріатики широкого поширення набули неолітичні пам'ятники імпрессо (7700 років тому). У поселеннях данільської культури Покровнику і Данило Бітині на середземноморському узбережжі Далмації знайдено керамічні вироби -рітони, які 7200 років використовувалися для зберігання ферментованих молочних продуктів, мабуть, м'якого сиру[6]. За результатами генетичних досліджень тодішні жителі Далмації страждали на непереносимості лактози[7]. Данільську культуру змінила хварська культура. Культури раннього неоліта виявлено на Хварі і інших хорватських островах, а також на континенті.

У представників культури кардіальної кераміки з печери Земуніка (Zemunica Cave) визначено Y-хромосомні гаплогрупи C1a2, E1b1b1a1b1 і мітохондріальні гаплогрупи H1, K1b1a, N1a1[8].

Енеоліт представлений вучедольською культурою, у представників якої визначено мітохондріальні гаплогрупи T2c2, T2e, U4a і Y-хромосомні гаплогрупи R1b1a1a2a2, G2a2a1a2a[8].

Іллірійці на території Хорватії в епоху залізного віку

Першими мешканцями цих земель в історичний період були племена іллірійців (далмати), що ототожнюються з племенами гальштатської культури (XII—V ст. до н. е.)[9].

Приблизно в IV  III століттях до нашої ери континентальні землі сучасної Хорватії були колонізовані кельтськими племенами; а узбережжя Далмації і острова  греками. Вважається, що перша грецька колонія на далматинських островах була заснована на Вісі (Іссе) в IV столітті до н. е.

Римське панування

У II столітті до н. е. територія Хорватії була завойована Римом, спочатку Істрія (177 р. до н. е.), а потім і інші землі.

В 35 році до н. е. римляни захопили місто Сисція.

На землях Хорватії були утворені дві римські провінції Паннонія (континентальна частина сучасної Хорватії і частина сучасної Угорщини) і Далмація.

Столицею Далмації стало місто Солін, де імператор Діоклетіан побудував до 305 року свою резиденцію, площею 39 тис. м², з мавзолеєм і храмом Юпітера. Однак після його смерті палац перетворюється на пустку.

В епоху Великого переселення народів

Територія Хорватії у складі королівства остготів

Після падіння Західної Римської імперії регіон переживав тяжкі часи.

В 535 році готи розоряють Салону[10]. Після довгої війни візантійці на правах спадкоємців Римської імперії до 554 встановлюють повний контроль над Далмацією[11]

Однак незабаром з'являється нова загроза авари, які створюють могутню державу, що розкинулася від Альп до Азовського моря. У 596 році вони захоплюють Далмацію[12] та починають заселяти її підвладними слов'янами з території Галичини, в числі яких виявляються білі хорвати. Очевидно, що візантійці відчайдушно боролися за Далмацію, так що аварам довелося повторно підкорювати цей регіон в 630 році[13].

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.