Бюро економічної безпеки України

Створення нової цивільної служби при Міністерстві фінансів для заміни податкової міліції та консолідації всіх повноважень з боротьби з фінансовими злочинами проти держави в одному агентстві, уникаючи при цьому дублювання функцій, є пріоритетною вимогою Міжнародного валютного фонду.

Перша спроба заснувати орган, відповідальний за боротьбу з фінансовими порушеннями, належить до весни 2013 року. Законопроєкт «Про Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію)»[7] розглядався міністерствами Уряду Азарова за ініціативою Податкової міліції.

25 березня 2014 року Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив підготувати концепцію формування Служби фінансових розслідувань і необхідні документи для її створення. СФР повинна замінити податкову міліцію і включити в себе підрозділи МВС та СБУ по боротьбі з економічними злочинами[8][9].

28 травня Кабмін устами тодішнього ідеолога реформи В. Хоменка анонсував створення Служби фінансових розслідувань як єдиного відомства, яке запобігатиме й боротиметься з економічними правопорушеннями[10] та узгодив проєкт закону «Про основи протидії та боротьбу з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю»[11]. Розпочалося його громадське обговорення.

У червні Європейський Союз через представництво в Україні заявив, що не підтримував створення СФР саме в тому вигляді, який запропонувала українська влада[12].

2 липня з'явився законопроєкт «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю»[13]. У липні-серпні В. Хоменко презентував концепцію СФР, представляючи її в регіонах[14][15]. Він також заручився підтримкою Європолу, який схвалив ініціативу створення СФР[16].

Зовнішні зображення
	Схема, що показує базу створення СФР Законопроєкт 4449а
	Інфографіка Фінансової поліції Законопроєкт 4228

6 серпня на засіданні Уряду Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк ще раз запропонував створити єдину фінансову службу розслідувань, ліквідувавши податкову міліцію і ще чотири органи державної влади, які займалися перевірками суб'єктів підприємницької діяльності[17]. За два дні Кабмін затвердив законопроєкт «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями»[18]. Він був зареєстрований у Верховній Раді України за № 4449а, проте 27 листопада 2014 — відкликаний[19]. Цьому передувала критика проєкту зі сторони МВС та профільного комітету Верховної Ради[20].

Законопроєкт 4449а передбачав, що Служба будуватиметься на базі таких органів і підрозділів:

Схема державних органів та підрозділів, з яких пропонувалося створити СФР у 2014 році

1. Державна фінансова інспекція України;
2. Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом (у складі Міндоходів);
3. Підрозділи податкової міліції (у складі Міндоходів);
4. Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки (у складі СБУ);
5. Департамент захисту економіки Національної поліції України (колишній ДСБЕЗ);
6. Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю (у складі Національної поліції)[K 1].

Після усунення керівництва ДФС у березні 2015 року[21] питання створення Служби фінансових розслідувань не порушувалося протягом трьох місяців.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк 24 червня 2015 року анонсував розробку нового законопроєкту про СФР[22].

У вересні 2015 такий законопроєкт був оприлюднений на сайті ДФС з метою громадського обговорення[23].

Групою народних депутатів запропонований законопроєкт «Про Фінансову поліцію» від 15.03.2016 р.

Згідно пропозиції, фінансова поліція — це державний правоохоронний орган, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави, економічної безпеки.

Фінансова поліція утворюється на заміну податковій міліції[24].

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков висловився за створення єдиного органу, що займатиметься розслідуванням злочинів у сфері економіки на кшталт Служби фінансових розслідувань США[25].

Міністерство фінансів у представленому проєкті податкової реформи пропонує створити фінансову поліцію замість податкової міліції[26][27].

Міністерство економічного розвитку і торгівлі висловилося за створення СФР[28].

Міністр фінансів у листопаді повідомив, що Служба ФР повинна з'явитися не пізніше 2017 року; вона буде в першу чергу аналітичною, а не силовою; штат складатиме 2500 працівників[29].

В лютому міністр фінансів презентував законопроєкт щодо створення органу протидії фінансовим злочинам (СФР). До основних функцій Служби належатиме виявлення, припинення, розкриття та досудове розслідування злочинів у економічній-фінансовій-податковій сферах, а також аналітична і профілактична робота[30].

22 березня КМУ схвалив законопроєкт як урядовий[31]. Повідомлення такого ж змісту з'явилося у ЗМІ 11 вересня[32].

Міністерства фінансів України та Литви вирішили створити Координаціний комітет для реалізації реформи ДФС та створення Служби фінансових розслідувань[33].

Тим часом, законопроєкт Мінфіну так і був надісланий Урядом до Верховної Ради. Натомість, зареєстровано проєкт Ніни Южаніної про Національне бюро фінансової безпеки[34]. Міністр фінансів України Олександр Данилюк розкритикував його, знайшовши 18 вразливостей, та рекомендував не приймати закон навіть в першому читанні[35].

Речники команди обраного Президента Володимира Зеленського заявили, що з метою боротьби з корупцією планують створити окремий орган для розслідування справ про економічні злочини і подати законопроєкт про Службу фінансових розслідувань. Відповідний пункт є у програмі переможця виборів[36][37].

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Данилюк повідомив, що створення Служби фінансових розслідувань Президент Володимир Зеленський розглядає як пріоритетне завдання. Служба буде саме аналітичним, а не силовим центром, покликаним упереджувати вчинення злочинів у фінансовій сфері, зокрема, займатиметься виявленням, припиненням, розкриттям та досудовим розслідуванням злочинів, а також матиме право на ОРД. Кількість працівників СФР не має перевищувати 3000 осіб[38].

На доручення глави держави проєкт закону про Бюро фінансових розслідувань був унесений до Верховної Ради як невідкладний 30 серпня. Проте, вже 2 жовтня його зняли з розгляду[39].

Тим часом, 2 жовтня, Верховна Рада прийняла в першому читанні інший законопроєкт № 1208-2 авторства народних депутатів О. М. Василевської-Смаглюк та Д. А. Монастирського, текст якого загалом повторює проєкт Гетманцева[40].

У державному бюджеті на 2020 рік Бюро фінансових розслідувань профінансоване на 649 млн грн.[41]

Законопроєкт Василевської-Смаглюк — Монастирського відхилено 17 січня[40].

2 липня зареєстровано новий проєкт Гетманцева, Василевської-Смаглюк та ін. депутатів від фракції «Слуга народу» «Про Бюро економічної безпеки України» (№ 3087-д), що 3 вересня пройшов перше читання[42].

Уряд Дениса Шмигаля взяв на себе зобов'язання щодо ліквідації податкової міліції та створення нового політично незалежного агентства для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів в обмін на макрофінансову допомогу від ЄС[43][44].

28 січня Верховна Рада України прийняла Закон про Бюро економічної безпеки (законопроєкт № 3087-д) з чисельністю персоналу 4000 осіб[3][4]. Закон підписаний Президентом Володимиром Зеленським 22 березня[45].

Кабінет Міністрів прийняв 12 травня 2021 р. постанову № 510 «Про утворення Бюро економічної безпеки України», якою утворив Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України[5].

Влітку працювала комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора Бюро під керівництвом Тимофія Милованова. До заключного етапу конкурсу пройшли голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник, член Ради НБУ Василь Горбаль і прокурор Офісу генпрокурора Аттіла Ковчі[46]. З-поміж них Кабінет Міністрів обрав Вадима Мельника, який і став першим директором БЕБ 20 серпня 2021 року[47].

Державну реєстрацію органу як юридичної особи проведено 23.08.2021 р.[48]

24 листопада 2021 року Кабінет Міністрів формально підтримав початок діяльності Бюро та передав йому будівлю в Києві[49][50].

Бюро є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління. Структура Бюро може включати підрозділи детективів, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні та інші підрозділи. Гранична чисельність працівників центрального апарату і територіальних управлінь Бюро становить не більше 4 тисяч осіб.

Директор Бюро економічної безпеки України призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України за пропозицією комісії з проведення конкурсу. Директор може бути звільнений Урядом, зокрема, у випадку визнання Кабінетом Міністрів роботи Бюро незадовільною за результатами звіту Директора.

До працівників Бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір. Служба в Бюро є державною службою особливого характеру. Прийняття громадян України на службу до Бюро без проведення конкурсу забороняється.

Законом передбачена посада аналітика Бюро. Це особа, яка має спеціальне звання, основним завданням якої є здійснення кримінального аналізу з метою виконання завдань Бюро.

Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, є не меншою, ніж 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Бюро через засоби масової інформації, на своєму офіційному вебсайті та в інший спосіб регулярно інформує суспільство про свою діяльність.

Утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу шляхом рейтингового інтернет-голосування громадян України.

Директор Бюро щороку, не пізніше 1 березня, звітує перед Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України про діяльність Бюро економічної безпеки України за попередній календарний рік.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків працівники Бюро несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність згідно із законом[51].