Драчинський Теофіл Миколайович
Теофіл Миколайович Драчинський (12 лютого 1862, Погорілівка, Заставнівський повіт, Герцогство Буковина, Австрійська імперія — 21 червня 1929, Мамаївці, жудець Чернівці, Королівство Румунія) — капелан, громадський, культурний і освітній діяч Буковини. Активний учасник українського національного руху на Буковині в кінці XIX — першій половині XX століття разом з такими видатними діячами як Василь Залозецький, о. Євген Семака, Василь Сімович, Теодот Галіп, Лев Когут.
| Драчинський Теофіл Миколайович | |
|---|---|
.gif) капелан о. Теофіл (Драчинський) | |
| Народився |
12 лютого 1862 Погорілівка, Заставнівський повіт, Герцогство Буковина, Австрійська імперія |
| Помер |
21 червня 1929 (67 років) Мамаївці, жудець Чернівці, Королівство Румунія |
| Країна |
 Австрійська імперія.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина Королівство Румунія |
| Діяльність | священник |
| Відомий завдяки | освітній та громадський діяч |
| Конфесія | православний |
| Нагороди |
 |
Життєпис
_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC_%D0%B7_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC_(1917).gif)
Народився 12 лютого 1862 року в сім'ї священика Миколи Драчинського в селі Погорілівка, тепер Заставнівський район, Чернівецька область, Україна. Батько — Микола Драчинський — активно продовжував справу свого батька-священика Матіаса і мріяв добудувати для односельчан нову велику кам'яну церкву, спорудження якої розпочалося 1870 року, освячення — 1873. Велична, добротно збудована, церква служить погорілівчанам і донині.
Згодом родина Драчинських переїхала до сусіднього села Товтри.
Вихований на найкращих традиціях родини, Теофіл Драчинський вирішив продовжити справу життя своїх діда й батька. Він навчається у Сучаві та Чернівцях і в 1885 році дістає парафію в Руськім Банилові, а з 1889 по 1892 Драчинський — душпастир карної установи в Станіславі.
У 1892 році він повертається до села Товтри, де проживає до 1912 року. Згодом був направлений у Нові Мамаївці Кіцманського району.
Член Загальної Української Ради з 5 травня 1915 року.
Драчинський був безкорисливим діячем на народній ниві, за що й був нагороджений золотим хрестом та одержав звання віце-маршалка краю.
Життєвий шлях Т. Драчинського завершився у 21 червня 1929 року в Мамаївцях, де він до останнього дня був священиком. Там і похований у родинній гробниці.
Нагороди
- Духовний хрест заслуг ІІ ступеня на білій стрічці (нім. Geistliches Verdienstkreuz 2. Klasse am weissen Bande)[1]
Примітки
Джерела та література
- С. Л. Юсов. Драчинський Теофіл // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 462. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- О. В. Добржанський. Драчинський Теофіл // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
- Отець Теофіл Драчинський, газета «Час» від 9 грудня 2004