Чернівці (жудець)
Жудець Чернівці (рум. Județul Cernăuți) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Румунія з центром у місті Чернівці, що існувала у Північній Буковині з 1918 до 1938 року та в 1941–1944 роках.
Чернівецький повіт | |||
---|---|---|---|
Județul Cernăuți | |||
| |||
Положення Чернівецького повіту у межах Королівства Румунія | |||
Повіт: Жудець | |||
Адміністративний центр | Чернівці | ||
Країна | Румунія | ||
Область | Буковина | ||
Поділ на | 4 пласи (до 1938 р.); 1 муніципій, 3 міста, 3 пласи (1941–1944) | ||
Офіційна мова | румунська | ||
Населення | |||
- повне | 305 097 | ||
Площа | |||
- повна | 1 771 км² | ||
Роки існування | 1918—1938; 1941—1944 | ||
- раніше відомий як | Чернівецький повіт | ||
|
Історія
Королівство Румунія вступило у Першу світову війну з метою приєднання нових земель і створення «Великої Румунії». Чи не найважливішим об'єктом її зазіхань були етнічні українські землі Буковини.
Після розпаду Австро-Угорщини землі Герцогства Буковина стали предметом україно-румунських територіальних суперечок. Королівська Румунія, нехтуючи волевиявленням українців Буковини та незважаючи на домовленості щодо поділу колишнього коронного краю Габсбурзької монархії за етнічною ознакою більшості населення, у листопаді 1918 року розпочала військову операцію та у підсумку анексувала Північну Буковину.
28 листопада 1918 року румунський окупаційний режим на Буковині сфабрикував рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини під головуванням Янку Флондора, який складався виключно з румунів, про об'єднання всієї Буковини з Румунією. 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною (який практично зберіг австрійський адміністративно-територіальний поділ) на базі Чернівецького повіту було утворено жудець Чернівці.[1]
1925 року згідно з Законом про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року територія жудця збільшилася на півночі за рахунок розформованих Заставнівського і Кіцманського жудців.
1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих Дорохойського, Кимполунгського, Радівецького, Сторожинецького, Сучавського і Хотинського повітів включено до складу новоутвореного цинута Сучава.[2]
1940 року внаслідок Пакту Молотова-Ріббентропа та радянського ультиматуму від 26 червня 1940 р. у Північну Буковину ввійшли радянські війська, після чого її було включено до складу СРСР на правах Чернівецької області УРСР. У липні 1941 р. Румунія, вже як союзниця нацистської Німеччини, повторно окупувала Північну Буковину, після чого відновила Чернівецький жудець, зарахувавши його до складу губернаторства Буковина. Проте у серпні 1944 р. Радянська Армія відвоювала Північну Буковину, а Паризькими мирними договорами 1947 р. було підтверджено кордони станом на 1 січня 1941 р.
Географія
Жудець містився у Північній Буковині, на території нинішньої Чернівецької області. До Другої світової війни він прилягав до румунсько-польського кордону і на півночі межував із польським Станіславським воєводством, на півдні — зі Сторожинецьким, Радівецьким і Дорохойським повітами, на сході — з Хотинським повітом, а на заході — зі Станіславським воєводством і Сторожинецьким повітом.
У 1941–1944 роках жудець Чернівці у зв'язку з ліквідацією Польщі нацистською Німеччиною межував на ділянці колишнього румунсько-польського кордону з дистриктом Галичина Генеральної губернії.
Устрій
Територія повіту до 1938 р. поділялася на чотири пласи (райони):[3]
- Козмін (з осідком у муніципії Чернівці),
- Ністру (з осідком у місті Заставна),
- Прут (з осідком у місті Садгора)
- Шипинці (з осідком у місті Кіцмань).
У 1941–1944 роках адміністративний поділ був таким[4]:
Населення
За даними перепису 1930, населення округу становило 305 097 жителів, із них 48,9% були українцями, 21,8% — румунами, 13,1% — євреями, 12,5% — німцями, 4,6% — поляками тощо.[6] З конфесійного погляду, більшість мешканців були православними (78,1%), а релігійними меншинами були юдеї (9,1%), римо-католики (також 9,1%), греко-католики (1,9%) та ін.[7]
Міське середовище
Міське населення повіту становило 130 205 душ, із них євреїв — 29,1%, румунів — 25,9%, німців — 23,3%, українців — 11,3%, поляків — 7,5%, росіян — 1,6% та ін.
1930 року в населених пунктах повіту проживало таке населення: Чернівці — 111 147 мешканців, Садгора — 9 005 мешканців, Заставна — 5 038 мешканців, Кіцмань — 5 015 мешканців.
Документальні матеріали
- Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
- Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
- Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
- Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
- Населення повіту в 1930 р. за релігією
- Населення повіту в 1930 р. за релігією
Примітки
- Radu Săgeată. ORGANIZAREA ADMINISTRATIV-TERITORIALĂ A ROMÂNIEI - EVOLUŢIE. PROPUNERI DE OPTIMIZARE (Romanian). Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 25 серпня 2016.
- Organizarea administrativ-teritorială a României 1864-1989 (румунською). bzf.ro. 7 травня 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 8 липня 2018.
- Portretul României Interbelice - Județul Cernăuți
- [Buletinul Administratiei Provinciale a Bucovinei, vol. I (1941/1942), vol. II (1942)] (рум.)
- Regimul politic și acțiunile subversive din Bucovina (рум.)
- Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 120-123
- Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 581-582