Дубневич Ярослав Васильович

1999–2004 — навчався в Львівській політехніці (магістр з менеджменту за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»).

2003–2005 — навчався в Дніпропетровському інституті залізничного транспорту (магістр за спеціальністю «Облік і аудит»[6]).

• 1987 — після закінчення взуттєвого училища № 32 працює в Пустомитівському райпобуткомбінаті пресувальником, згодом бригадиром пресувальників.
• 1989 — започаткував кооператив з виготовлення взуття.
• 1993 — помічник голови сільськогосподарського виробничого підприємства «Львівське», головою якого був його брат Богдан.
• 1990–2008 — займав керівні посади у комерційних структурах.
• 2008–2011 — представник Укрзалізниці в Секретаріаті Верховної Ради України.
• 2011–2012 — президент ТзОВ «Корпорація КРТ».

2002–2006 — депутат Пустомитівської районної ради, заступник голови бюджетного комітету.

2006–2010 — депутат Львівської обласної ради, заступник голови фракції БЮТ, член постійної депутатської комісії з питань майна.

2010–2012 — вдруге обраний депутатом Львівської обласної ради, по Городоцькому виборчому округу, та є членом комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності.

2012–2014 — народний депутат Верховної Ради України VII скликання. На парламентських виборах 2012 р. був обраний народним депутатом України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 120. За результатами голосування переміг, набравши 47,04 % голосів виборців. Самовисування[7]. Єдиний кандидат-самовисуванець, що здобув депутатський мандат на Львівщині[8], перемігши в виборчих перегонах по округу № 120 кандидата об'єднаної опозиції Тетяну Чорновол.

Після виборів Ярослав Дубневич заявив про намір вступити у фракцію «УДАРу», а Павло Розенко, депутат Верховної Ради України 7-го скликання по списку «УДАРу» за № 10[9], підтвердив його присутність на зборах депутатів Верховної Ради від партії «УДАР», хоча заперечив факт прийняття у фракцію, оскільки цього питання на зборах не розглядали[10]. 11 грудня 2012 року наявність заяви Дубневича на вступ у фракцію «УДАРу», з посиланням на «5 канал», підтвердив і сайт «Українська правда»[11].

3 27 листопада 2014 року — народний депутат Верховної Ради України VIII cкликання. На позачергових виборах до Верховної Ради, які відбулися 26 жовтня 2014 року, Ярослав Дубневич переміг на одномандатному виборчому окрузі № 120 (Львівська область), набравши 60,1 % голосів виборців[12]. Член депутатської фракції Блоку Петра Порошенка. 4 грудня 2014 року очолив Комітет Верховної Ради України з питань транспорту.

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною, член групи з міжпарламентських зв'язків з Кувейтом, член групи з міжпарламентських зв'язків з Йорданією, член групи з міжпарламентських зв'язків з Індонезією[13].

Виступив одним із ініціаторів створення Державного дорожнього фонду, метою якого було створення механізму розподілення фінансових надходжень, які спрямовуються на ремонт доріг в країні[14]. Відповідний законопроект був прийнятий парламентом у листопаді 2016-го[15][16].

У ЗМІ неодноразово публікувалася інформація про те, що комерційні структури, пов'язані з Ярославом Дубневичом і його братом Богданом регулярно виграють тендери на постачання запчастин для Укрзалізниці. Тільки за 2016-й рік державна компанія закупила в них товарів на суму близько 1 млрд грн. Сумніви в їх необхідності висловлював навіть міністр інфраструктури Володимир Омелян. При цьому в самих тендерах могла бути присутня корупційна складова[17][18][19][20][21][22][23][24].

У Львові був бізнес-партнером Петра Колодія, який звинувачувався у зв'язках із криміналом.[25]

17 жовтня 2019-го генпрокурор Руслан Рябошапка подав до НАБУ та САП заяви щодо притягнення Дубневича до кримінальної відповідальності, звинувативши його у привласненні 93 млн грн Укрзалізниці[26].

Також проти Дубневича розглядається інша справа, згідно з якою Рябошапка планує висунути йому звинувачення, це неправдиве декларування відомостей про статки[27].

31 жовтня 2019-го недоторканність було знято 241 голосами у Раді і 229 голосами було підтримано його арешт[28]. Згодом, 2 листопада, Вищий антикоруаційний суд обрав Дубневичу, фігуранту 41 антикорупційного розслідування[29] запобіжний захід у вигляді застави розміром 100 млн грн, 7 листопада суму було зменшено до 90 млн[30].

8 листопада 2019 року за Дубневича було внесено 90 млн грн застави й відпущено з-під варти[31].

22 квітня 2020 року антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі Дубневича та тендерів "Укрзалізниці", й передала матеріали кримінального провадження на ознайомлення фігурантам[32].

• Заслужений працівник транспорту України (2008).
• орден Святого Архістратига Михаїла ІІ ступеня (УПЦ)
• орден Святого Рівноапостольного Великого князя Володимира І ступеня (УПЦ)

• Одружений, разом з дружиною Наталією виховує доньку Роксолану та сина Юрія.

• Брат — Богдан Дубневич, народний депутат України.

• «ГалІнфо»: Дубневич: Уряд повинен удосконалити порядок надання субсидій 18.05.2016
• «Лівий берег»: Блог Ярослава Дубневича: 3251: перший крок до здешевлення авто 1.06.2016
• «Укрінформ»: Дубневич розповів, де взяти гроші на українські дороги 07.09.2016
• «Главком»: Ярослав Дубневич: Бюджет Дорожнього фонду становитиме від 30 до 40 мільярдів на рік 19.09.2016