Омелян Володимир Володимирович

• 2000 — закінчив Львівський університет ім. Франка з освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю «Фінанси, міжнародні відносини».[1]

• 2001 — отримав повну вищу освіту в університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Економіка і підприємництво».[1]

• 10.2000 — 04.2001 — спеціаліст другої категорії відділу НАТО та ЗЄС Управління євроатлантичної інтеграції Міністерства закордонних справ України, Київ.
• 04.2001 — 09.2001 — аташе відділу НАТО та європейської безпеки Управління євроатлантичного співробітництва Департаменту з питань політики та безпеки Міністерства закордонних справ України.[2]
• 09.2001 — 08.2002 — аташе Групи планування, координації та контролю Кабінету Міністра Міністерства закордонних справ України, Київ;
• 08.2002 — 09.2004 — третій секретар Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні на час довготермінового відрядження МЗС;
• 09.2004 — 11.2006 — другий секретар Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні на час довготермінового відрядження МЗС;
• 11.2006 — 04.2007 — заступник директора Департаменту забезпечення роботи Міністра (патронатна служба) Міністерства економіки України, Київ;
• 04.2007 — 01.2008 — перший секретар аналітичного відділу Департаменту секретаріату Міністра МЗС України, Київ;
• 01.2008 — 03.2009 — начальник Управління організації роботи Міністра Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Київ;
• 03.2009 — 03.2010 — директор Департаменту секретаріату Міністра (патронатна служба) Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Київ;
• 08.2010 — 03.2011 — радник відділу обробки документації та контролю Департаменту секретаріату Міністра МЗС;
• 03.2011 — 04.2011 — радник аналітично-іміджевого відділу Департаменту секретаріату Міністра МЗС, Київ;
• 04.2011 — 05.2011 — радник відділу Російської Федерації Першого територіального департаменту МЗС;
• 05.2011 — 11.2011 — в.о. начальника відділу Російської Федерації Першого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України, Київ;
• 11.2011 — 03.2012 — начальник відділу Управління РФ Першого територіального департаменту МЗС України;
• 03.2012 — 06.2012 — заступник директора Першого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України — начальник Управління Російської Федерації цього Департаменту, Київ;
• 06.2012 — 03.2014 — заступник директора Департаменту забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) Міністерства фінансів України, Київ;
• З 03.2014 — керівник Служби Міністра Кабінету Міністрів України, Київ;
• Грудень 2014 — Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.12.2014 № 1232-р призначений на посаду заступника Міністра інфраструктури України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 1268-р призначений на посаду заступника Міністра інфраструктури України — керівником апарату.

До МІУ прийшов разом із Андрієм Пивоварським, а 14 квітня 2016 року очолив міністерство в уряді Володимира Гройсмана[3].

13 вересня 2018 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило міністру інфраструктури Володимиру Омеляну про підозру в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації[6]. Сам же Омелян заперечує висунуті проти нього звинувачення[7]. 14 вересня Солом'янський районний суд Києва відмовився обрати запобіжний захід у вигляді застави 5 млн гривень для Омеляна і віддав його на поруки міністру спорту Ігорю Жданову та депутату Верховної ради України Федору Бендюженку (фракція «Народний фронт»).[8]

22 лютого 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) передала в суд обвинувачення міністра інфраструктури Володимира Омеляна в незаконному збагаченні.[9]

12 червня 2020 о 6:30 ДБР провела обшуки в житлі у Омеляна. Їх було проведено нібито за рішенням суду щодо колишніх власників будинку, який він орендує[10].

19 червня детективи НАБУ повідомили Омеляну про підозру у вчиненні незаконних дій, через які державний бюджет недоотримав 30,5 млн грн[11]. 26 червня суд відпустив Омеляна під особисте зобов'язання, цей запобіжний захід мав діяти до 19 серпня[12].

18 жовтня 2021 року Омеляна було виправдано у справі про заниження доходів бюджету 2018 року[13].

• 2 травня 2017 року — Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ст. за особистий внесок у справі відродження української держави і духовності, піднесення ролі Української церкви в житті суспільства і України, вручив Патріарх Філарет[14]

• Двоюрідний брат Омеляна  — оперний співак Василь Сліпак.[15]
• Прадід Омеляна  — український літератор і громадський діяч Богдан Лепкий.[16]
• Дружина — Світлана Бевза, українська дизайнерка, модельєрка.
• Тесть — редактор і співзасновник видавництва «Червона Калина» та журналу "Літопис «Червоної Калини» Ігор Ходак.
• Має двох синів і доньку

• у 2017 був одним із тих міністрів хто погодився взятти на поруки опального екс-нардепа Миколу Мартиненка[17]

• 2 липня 2018 приєднався до акції «Україна з тобою!» на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[18]

• Омелян Володимир Володимирович. Міністерство інфраструктури України
• Інтерв'ю про Hyperloop, Укрзалізницю та лоукости на Tokar.ua