Дубравка Ораїч-Толич

Дубравка Ораїч-Толич (хорв. Dubravka Oraić-Tolić; нар.. 1 серпня 1943, Славонський Брод, Бродсько-Посавська жупанія, СФРЮ, нині — Хорватія) — югославська та хорватська літературознавчиня.

Дубравка Ораїч-Толич
хорв. Dubravka Oraić-Tolić
Народилася 1 серпня 1943(1943-08-01) (78 років)
Славонський Брод, Хорватія
Країна  Югославія
 Хорватія
 Росія[1]
Діяльність поетеса, письменниця
Галузь літературознавство
Заклад Загребський університет
Членство Хорватська академія наук і мистецтв
Нагороди

Міжнародна відмітина імені Давида Бурлюкаd

Життєпис

Дубравка Ораїч-Толич народилася 1 серпня 1943 року в Славонськом Броді[2].

У 1962—1966 роках в Загребі і в 1967—1969 роках у Відні Дубравка Ораїч-Толич вивчала філософію, російську мову і літературу. Магістерську дисертацію захистила з пейзажу в творах Антуна Густава Матоша, а докторську — по темі цитатності в літературі і культурі[2].

Викладає літературознавство на відділенні східнослов'янських мов і літератур філософського факультету Загребського університету. Була запрошеною професоркою в університетах Мюнхена (1992) і Геттінгена (2007)[2].

Переклала хорватською мовою роман «Петербург» Андрія Білого, трилогію Валентина Катаєва («Трава забуття»), поеми «Труба Гуль-Мулли» і «Зангезі» Веліміра Хлєбнікова[2].

Поетичні збірки Urlik Amerike і Palindromska apokalisa вийшли англійською мовою (American Scream; Palindrome Apocalypse. Portland: Ooligan Press, 2005) і були удостоєні нагороди за найкращий переклад року зі слов'янських мов. Поема Palindromnyj apokalipsis опублікована хорватською та російською мовами в книзі «Хлєбников і авангард»[2].

Книга Muška moderna i ženska postmoderna («Чоловічий модернізм і жіночий постмодернізм», Zagreb: Ljevak, 2005) отримала приз журналу Vjesnik за найкращу книгу 2006 року. Книга Akademsko pismo: Strategije i tehnike klasične retorike za suvremene studentice i studente («Академічне письмо: Стратегії і техніки класичної риторики для сучасних студенток і студентів», Zagreb: Ljevak, 2011) отримала приз Хорватської академії наук і мистецтв 2013 року[2].

Нагороди та премії
  • Міжнародна відзнака імені батька російського футуризму Давида Бурлюка[3]

Бібліографія

Монографії
  • Das Zitat in Literatur und Kunst: Versuch einer Theorie (Wien-Köln-Weimar: Böhlau Verlag, 1995)
  • Männliche Moderne und weibliche Postmoderne: der Geburt virtuellen Kultur (Wien: Peter Lang, 2008)

Примітки
  1. LIBRIS — 2018.
  2. Dubravka Oraić Tolić. ka2. Процитовано 31 липня 2016.
  3. Лауреаты Международной отметины имени отца русского футуризма Давида Бурлюка. Первый австралийский фестиваль русской традиционной и экспериментальной литературы «Антиподы». Процитовано 31 липня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.