Дубравка Угрешич
Дубравка Угрешич | ||||
---|---|---|---|---|
Dubravka Ugrešić | ||||
Дубравка Угрешич | ||||
Народилася |
27 березня 1949[1][2][…] (72 роки) Кутина, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ | |||
Країна |
Федеративна Народна Республіка Югославія СФРЮ Хорватія | |||
Національність | хорватка | |||
Діяльність | письменниця, есеїстка і публіцистка, літературознавець | |||
Alma mater | Міжнародна письменницька програмаd і Загребський університет | |||
Мова творів | хорватська і англійська | |||
Жанр | проза | |||
Премії |
Європейська премія Шарля Вейонна за есеїстику (Швейцарія, 1996), Європейська літературна премія (1999) | |||
Сайт: www.dubravkaugresic.com | ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Дубравка Угрешич (Dubravka Ugrešić; 27 березня 1949, Кутина, СФРЮ, тепер Хорватія) — хорватська письменниця, есеїстка й публіцистка, літературознавиця.
Біографія
Батько — хорват, мати — болгарка. Навчалася в Загребськім і Московськім університетах, викладала російську мову та літературу в університеті Загреба.
На початку 1990-х працювала в Інституті літературознавства Загребського університету, передовсім у проекті «Словника російського авангарду».
Від 1993 року на еміграції. Викладала в різних американських та європейських університетах.
Живе та працює в США та Нідерландах, пише хорватською й англійською мовами.
Творчість і визнання
Дубравка Угрешич виступала як кіносценаристка, авторка книжок для дітей. У своїй прозі активно використовує стереотипи масової словесності, форми пародії та літературної гри. Прозу та есеї перекладено багатьма мовами світу, в тому й фрагментарно українською мовою.
Ще в Югославії Угрешич була відзначена преміями Меші Селимовича, також дістала премію часопису «Нін» (Загреб). Є лауреаткою словенської премії Вілениці (1989), Європейської премії Шарля Вейона за есеїстику (Швейцарія, 1996), Європейської літературної премії (1999), премії Генріха Манна (ФРН, 2000), італійської премії «Фероніа — Чітта ді Ф'яно» (2004), Меморіальної премії імені Джеймса Тіптрі-молодшого (2010) тощо.
Бібліографія
- 1971 — Mali plamen / «Вогник», оповідання та казки для дітей
- 1978 — Poza za prozu / «Поза для прози», новели
- 1981 — Štefica Cvek u raljama Života / «Штефиця Цвек у пащі життя», роман, екранізовано 1984 року (реж. Райко Грлич)
- 1983 — Život je bajka / «Життя — це казка», новели
- 1988 — Forsiranje romana-reke / «Перехід роману-річки», роман
- 1993 — Američki fikcionar / «Американський фікціонар», есеї
- 1996 — Kultura laži / «Культура брехні», есеї
- 1996 — Muzej bezuvjetne predaje / «Музей безумовної капітуляції», роман
- 2000 — Zabranjeno čitanje / «Заборонене читання», есеї
- 2004 — Ministarstvo boli / «Міністерство болю», роман
- 2005 — Nikog nema doma / «Нікого немає вдома», есеї
- 2008 — Baba Jaga je snijela jaje / «Баба Яга знесла яєчко», роман (Премія Джеймса Типтрі-молодшого, 2010)
- 2010 — Početnica za nepismene / «Буквар для неписьменних»
- 2010 — Napad na minibar / «Напад на міні-бар», зб. есеїв
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
Джерела й посилання
- Нотатки про письменників // Хорватська мозаїка. Сучасна [хорватська] проза., Х.: «Фоліо», 2006. — С. 301—302
- Офіційна веб-сторінка (англ.)
- Дубравка Угрешич: життя і творчість (болг.)
- Розмова Юрія Андруховича з Дубравкою Уґрешич про досвід землі, що втікає з-під ніг