Дуброва (Україна)

При головній вулиці Дуброви розташовано кілька скельних масивів. Вчені відносять їх до Стільського городища.

На деяких скелях у північній околиці села видно рукотворні вруби і виямки. Вони, очевидно, служили опорою для дерев'яних конструкцій — башт і стін частини городища або сторожових веж.

Над південною околицею села височіє скеля «Дірявець». Названа вона так тому, що в ній є наскрізний отвір, яким може вільно пройти людина. Інша назва скелі — «Столовий камінь», оскільки її верх рівний, як стіл. На думку вчених, колись на скелі стояв ідол. Інші називають скелю «Храмом Сонця».

Поруч з «Дірявцем» розташований скельний масив з витесаними у ньому кімнатами-печерками, у яких, можливо, мешкали служителі язичницького культу. На скелі теж можна побачити східці, видовбані в камені, та поздовжні вертикальні пази (досі неясно, для чого вони були зроблені).

За переказами, язичницьке капище діяло до XVII ст. Щоб витіснити язичників, християнам довелося заселити у цьому місці монахів. Так печерки перетворились на келії. У келіях збереглися ніші, видовбані монахами для ікон або мощей святих. Пізніше місцеві селяни перетворили чимало кам'яних кімнаток у погреби — до вхідних отворів приладнали дверцята і повісили на них замки.

У квітні-травні 2020 року були проведені несанкціоновані роботи зі становлення релігійної скульптури. Це спотворило вигляд середньовічного городища VIII-X століття, яке є історико-культурним заповідником і пам’ятником археології національного значення.[2]