Дунайська бановина
Дуна́йська банови́на (сербохорв. Dunavska banovina/Дунавска бановина, угор. Dunai Bánság, нім. Donau-Banschaft) — бановина Королівства Югославії, одна з дев'ятьох провінцій югославської держави за адміністративним поділом, чинним з 1929 по 1941 рік.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
Географія
Дунайська бановина розташовувалася в північно-східній частині королівства, складалася з географічних областей Срем, Бачка, Банат, Бараня, Шумадія та Бранічево. На півночі межувала з Угорщиною, на сході — з Румунією, на півдні — з Моравською і Дринською бановиною, на заході — з Дринською та Савською бановинами. В центрі бановини розташовувався Белград, який утворював окрему адміністративну одиницю. Столицею бановини був Нові-Сад. Провінцію було названо по ріці Дунай.
Історія
В 1939 р. після утворення бановини Хорватії частина території Дунайської бановини ввійшла до її складу. В 1941 р. територію Бановини було поділено між Угорщиною, незалежною державою Хорватія і окупованою німцями Сербією.
В 1945 р. територію колишньої бановини було розподілено між Соціалістиною Республікою Сербією, Соціалістиною Республікою Хорватією та складовою частиною Сербії Соціалістичним Автономним Краєм Воєводина.
Населення
На 1931 р. населення бановини складалося з таких етнічних груп:
Крім того в провінції проживали словаки, румуни, русини, цигани тощо.
Бани
- Дака Попович (1929–1930)
- Радослав Дунич (1930)
- Светомір Матич (1930–1931)
- Мілан Ніколич (1931–1933)
- Добріца Маткович (1933–1935)
- Мілойко Васович (1935)
- Светіслав Паунович (1935–1936)
- Светіслав Раїч (1936–1939)
- Йован Радивоєвич (1939–1940)
- Бранко Кіюріна (1940–1941)
- Мілорад Влашкалін (1941)
