Дюни Ярве
Дю́ни Я́рве, повна офіційна назва ландша́фтний запові́дник «Дю́ни Я́рве» (ест. Järve luidete maastikukaitseala) — ландшафтний заповідник, розташований на острові Сааремаа, що на заході Естонії. Створений як природний заповідник 19 травня 1959 року[2] задля охорони дюн різних типів і рідкісних видів рослин; в сучасному статусі перебуває з 2005 року[4]. Площа заповідної зони становить 95,5 га[1]. Заповідник входить до європейської мережі природоохоронних територій Natura 2000[4].
Дюни Ярве | |
---|---|
Сосновий ліс на дюнах Ярве. | |
58°12′00″ пн. ш. 22°17′30″ сх. д. | |
Розташування: | Сааремаа, Сааремаа, Естонія |
Площа: | 95,5 га[1] |
Заснований: | 19 травня 1959[2] |
Керівна організація: |
Екологічна рада Західного регіону |
Країна | Естонія |
| |
Статус (до анулювання): | nature parkd[3] |
Географія
Дюни Ярве розташовані на заході Естонії, в повіті Сааремаа, в межах однойменній волості (до адміністративної реформи належали волостям Каарма і Сальме[4]). Назва природоохоронного об'єкту походить від топоніма «ярве» (в перекладі «озерний»), яким у цій місцевості називають село й дюни, що лежать поблизу нього. Крім населеного пункту Ярве, ландшафтний заповідник межує з селами Тегумарді, Кескранна, Мяндьяла[1].
Дюни Ярве лежать на узбережжі Балтійського моря, однак його акваторія до охоронної зони не входить. Попри невелику площу заповідника в ньому представлені всі типи піщаних пагорбів — цього типового для Західної Естонії ландшафту. Найближче до моря розташовані так звані білі дюни — смуга рухомих піщаних наносів, які невпинно перевіює вітер. Солоні бризки моря, постійний рух піщинок і відсутність тут ґрунтової вологи роблять білі дюни вкрай несприятливими для життя рослин. На них трапляються лише випадково пророслі особини найневибагливіших видів. Через брак трав'яного покрову білі дюни уникають комахи і птахи, однак як природний пляж дюни — важлива рекреаційна зона. Далі вглиб суходолу простягаються сірі дюни. Їхній колір обумовлений домішкою важчих ґрунтових частинок, такий субстрат стійкий до дії вітру. Сірі дюни слугують аванпостом, який освоюють рослини-піонери. Тут вже існують примітивні рослинні угруповання, однак трав'яний покрив поки що не зімкнутий. На тих ділянках, де він стає суцільним і однорідним, формуються трав'яні дюни. Тут можна побачити деяких дрібних птахів. На найбільш віддалених від моря ділянках формуються лісисті дюни, на яких зростають звичайні сосни. Ці дерева невибагливі до якості й вологості ґрунту, тому за сприятливих умов на дюнах з'являються сосняки. В них немає підліска і збіднений трав'яний покрив, однак ростуть специфічні види псамофітів (рослин-пісколюбів)[4].
Загальна протяжність дюн Ярве становить близько 4 км. Пляжна смуга (білі дюни) здіймається над рівнем моря на висоту не більше ніж 2—3 м, сірі дюни мають середню відносну висоту 1,5 м, зрідка трапляються наноси заввишки до 5 м[4].
Флора і фауна
Хоча основною спеціалізацією заповідника «Дюни Ярве» є охорона ландшафтів, однак він відіграє важливу роль у збереженні природного середовища пісколюбних видів рослин. Оскільки піщані ґрунти загалом не надто поширені в Естонії, то серед псамофітів істотну частку становлять рідкісні й охоронювані види. У заповіднику ця група рослин представлена особливими підвидом бурачка гірського — бурачком Гмеліна (Alyssum montanum subsp. gmelinii) та гвоздикою пісковою номінативного підвиду (Dianthus arenarius subsp. arenarius). На дюнах Ярве найбільші популяції обох видів у межах Естонії[1][4].
Серед інших ботанічних раритетів слід зазначити мешканців лук вику горошкову, кремену повстисту і сон лучний, а також декілька лісових орхідей: зозулині сльози яйцелисті, коручку темно-червону, любки дволисту і зеленоцвіту, однобічник повзучий[1][4].
Фауна дюн Ярве, враховуючи невелику площу охоронюваної зони, відносно бідна і мало досліджена. Достеменно відомо, що з охоронюваних в Естонії пернатих тут спостерігали лише жайворонка лісового[4].
Рідкісні рослини на дюнах Ярве
Бурачок Гмеліна. |
|||
Джерела
- Järve luidete maastikukaitseala [Ландшафтний заповідник «Дюни Ярве»]. register.keskkonnainfo.ee ((ест.)). Процитовано 22 квітня 2020.
- Постанова № 71 виконкому Кінгісеппського району «Про організацію природних заповідників у Кінгісеппському районі» від 19 травня 1959 року.(ест.)
- Реєстр довкілля Естонії
- Sepp M. Saare maakonna loodusväärtused. — 2012. — C. 20.(ест.)