Коручка темно-червона

Молода рослина

Квітуча рослина

Квітки великим планом

Трав'яниста рослина 25-70 см заввишки, гемікриптофіт. Кореневище коротке, товсте, горизонтальне. Стебло у верхній частині коротко-густо-запушене, буро-фіолетове. Сидячих листків 5-9, вони довші за міжвузля, нижні — довгасто-яйцеподібні або еліптичні, 4-8 см завдовжки, верхні — ланцетні, загострені.

Суцвіття — довга (до 20 см), пряма, негуста, майже однобічна китиця; вісь суцвіття густо запушена. Приквітки ланцетні. Квітки із запахом ванілі, темно-пурпурові, інколи з бурим відтінком. Листочки оцвітини і квітконіжки запушені. Листочки оцвітини до 6-7 мм завдовжки, яйцеподібні, загострені, складені широким дзвоником, внутрішні трохи коротші за зовнішні. Губа 5,5-6,5 см завдовжки, її гіпохілій чашоподібно увігнутий, з широким переднім входом, епіхілій серцеподібний, загострений, при основі з двома зморщеними горбочками. Зав'язь пряма, не скручена, густо запушена. Плід — коробочка. Насіння надзвичайно дрібне, схоже на пил.

Рослина полюбляє затінок, поживні ґрунти із середнім рівнем зволоження та близьким заляганням карбонатних порід. Зростає у листяних, світлих хвойних та мішаних лісах, серед чагарників, на узліссях, кам'янистих схилах (переважно на вапняках). Трапляється в широколистяних неморальних лісах, а також в мезоксерофітних трав'янистих угрупованнях. В Криму зростає в субсередземноморських субксерофітних лісах та рідколіссях, а також в угрупованнях хвойних лісів.

Розмножується насінням, дуже рідко — кореневищем. Квітне у червні-липні. У природі запилюється бджолами та деякими іншими комахами з коротким хобітком. Плодоносить у серпні-вересні. Насіння поширюється за допомогою вітру. Відомі гібриди цього виду з коручкою болотною[1] та чемерникоподібною[2]. Від близьких видів коручку темно-пурпурову відрізняє відносно слабкий розвиток мікоризи.

Коручка темно-червона — це євразійський пребореальний вид, ареал якого охоплює майже усю Європу, Кавказ, Урал, Західний Сибір, Малу і Центральну Азію, Іран. На теренах України поширена в Карпатах, Прикарпатті, Поліссі, Криму, в значно меншій кількості — у Степу і Лісостепу. Вид натуралізований в штаті Вермонт (США)[3].

Популяції цієї рослини нечисленні, по всій Європі вони мають тенденцію до скорочення внаслідок руйнування навколишнього середовища, зокрема через вирубування лісів, зривання квітів для букетів, надмірне випасання худоби. Коручку темно-червону занесено до Додатку II Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). За межами України вона охороняється у Литві, Росії[4] та Білорусі.[5]

В Україні коручка темно-червона охороняється у Карпатському біосферному заповіднику, Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, «Медобори» та Рівненському природному заповідниках, в Карпатському, Шацькому, «Деснянсько-Старогутському», Мезинському, «Синевир», «Подільські Товтри» та «Святі Гори» національних природних парках.

Коручку темно-червону зрідка вирощують як декоративну рослину не стільки заради непоказних дрібних квітів, скільки заради чудового аромату.

• Коручка темно-червона у Червоній книзі України.— Переглянуто 14 вересня 2015.