Дяконів

Після Першої світової війни, коли Дяконів опинився у складі міжвоєнної Польщі, мешканці села зверталися до польської влади з проханням дозволити українським дітям навчатися українською мовою, на що отримали відмову[2].

Під час проведення операції «Вісла» в період 21-25 червня 1947 року з Деканова було вивезено на «землі відзискані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство) 26 людей української національності, залишилося 555 людей національності польської,[3].

Православний обеліск в Дяконові, грубешівський повіт, Холмщина.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Церква була побудована для потреб місцевої греко-католицької парафії перед 1769 року, на місці старої святині. У 1875 році, у результаті ліквідації греко-католицької Холмскої єпархії, вона була перейменована в православну[4]. Церква залишалася відкритою до 1915 року, коли православне духовенство і вірні подалися в біженьство. Варшавський і всієї Польщі митрополит Діонізій без успіху подав заявку на її відкриття в 1929 році[5]. У Деканові та сусідніх селах православні віруючі були в переважаючою більшістью[6]. Крім того, римсько-католицький декан з Грубешова старався перейняти будинок церкви. Заяви обох релігійних громад до місцевих органів влади в 1925 і 1934 рр., були відхилені[7][8]. До 1938 року православним дозволялося користуватися тільки з кладовищенської каплиці [6]. Обладнання закритого храму було перенесено до церкви в Грубешові[9].

Невикористана церква в Деканові була розібрана під час акції полонізації-реіндикації в 1938 році. Офіційно повідомлялося, що будівля була в дуже поганому технічному стані, але, за словами Кшиштофа Грзесака, це може бути неправдивий привідом для знищення сакрального будівлі[10]. Голова Грубешівського Аграрного Товариства Станіслав Чекановський безуспішно протестував проти руйнування будівлі. По-перше, він заохочував місцеве православне населення активно чинити опір руйнуванню храму, а потім засудив ініціативу католицького священика, який розмістив на місці церкви католицький хрест[11]. В даний час на місці храму знаходиться будівля бібліотеки[4].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][12]:

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дяконів